Суспільно-політична діяльність Грушевського-емігранта в публіцистиці міжвоєнного часу

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

pdf
Опубліковано: May 29, 2026
DOI: https://doi.org/10.31651/2076-5908-2026-2-93-100
Ключові слова:
М. Грушевський, суспільно-політична діяльність, еміграційний період, українська історіографія, рецепція

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Михайло Нестеренко
Ірина Лозинська

Анотація

Анотація. Метою дослідження є з’ясування особливостей осмислення сучасниками М. Грушевського його суспільно-політичної діяльності в еміграційний період. Методологія дослідження передбачає використання принципів, та загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми ставлення сучасників до різних аспектів суспільно-політичної діяльності Грушевського-емігранта. Підсумовуючи рецепцію суспільно-політичної діяльності М. Грушевського протягом еміграційного п’ятиліття його діяльності, вкажемо на зміну ідейного контексту, порівняно з попереднім періодом. Йдеться про стрімке розшарування українського політикуму під впливом поразки Визвольних змагань і стрімкої радянізації наддніпрянських теренів. Відтак ті діячі, що були прихильниками комуністичних ідей і симпатизували радянській владі, зберігали пієтет до М. Грушевського як визначного лідера українства. Натомість консервативні опоненти його громадської спадщини, що головно представляли гетьманський і націоналістичний напрямки, були схильні покладати провину за поразку незалежницьких змагань на лівацьку риторику голови Центральної Ради і його партійних колег. Тож і емігрантську публіцистику М. Грушевського вони таврували як прояв його хронічного народництва й ілюзій стосовно можливостей рівноправної федералізації з одвічним ворогом. Натомість в очах комуністичних оглядачів української політики М. Грушевський надалі залишався найбільш крупною політичною постаттю, яка символізувала український рух і надала йому інституційної суб’єктності. Це пояснює запеклість критики громадської практики вченого з боку більшовицьких публіцистів. Втім, як симпатики, так і опоненти М. Грушевського, незважаючи на його поступове дистанціювання від активної політики, надалі визнавали вагомість громадської праці вченого як діяча не лише всеукраїнського, але й східноєвропейського масштабу.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Нестеренко, М., & Лозинська, І. (2026). Суспільно-політична діяльність Грушевського-емігранта в публіцистиці міжвоєнного часу. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки, (2). https://doi.org/10.31651/2076-5908-2026-2-93-100
Номер
№ 2 (2026): Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки
Розділ
Статті
Біографії авторів

Михайло Нестеренко

аспірант кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франкa, м. Дрогобич, Україна

Ірина Лозинська

кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франкa, м. Дрогобич, Україна

Посилання

References

Telvak, V. (2008). The creative heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the estimation of contemporaries (end of the 19th – 30s of the 20th century). Kyiv; Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V. (2012). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in the historiography of Central-Eastern Europe (end of the 19th – 30s of the 20th century). Drohobych: [in Ukrainian].

Telvak, V. (2006). Popular scientific works of Mykhailo Hrushevskyi in historiographical discussions of the beginning of the 20th century. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk [Drohobytsky local history collection], X, 348–358 [in Ukrainian].

Telvak, V. V., Telvak, V. P. (2021). Modern Hrushevsky studies: gains, losses, prospects. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 5, 4–16. [in Ukrainian].

Telvak, V. (2012). Hrushevskiana on the pages of the “Ukrainian Historical Journal” (1991–2010). Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini [Historiographic research in Ukraine], 22, 483–498 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2011). Hrushevskiana Ruslan Pirog. Arkhivy Ukrainy [Archives of Ukraine], 2–3, 290–298 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2010). Hrushevsky studies: methodological problems of progress. Kraieznavstvo [Local history], 3, 29–35 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2013). Monographic Hrushevskiana: an attempt at generalization. Hurzhiivski istorychni chytannia [Gurzhyi’s historical readings], 6, 104–107 [in Ukrainian].

Telwak, V. (2013). Monograficzne hruszewskiana: próba uogólnienia. Sensus Historiae, XII, 129-136. [in Polish].

Telvak, V. (2016). Social and political activities of Mykhailo Hrushevskyi in Galicia in the assessment of contemporaries. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F, LXXI, 65–88. [in Ukrainian].

Telvak, V. (2000). Study of the historical and theoretical heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the historiography of the Ukrainian diaspora (1939–1990). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna [Bulletin of Lviv University. The series is historical], 35–36, 354–366 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2011). Study of the reception of Mykhailo Hrushevskyi’s creative heritage in the historiography of the Ukrainian diaspora (40s–80s). Studii z istorii Ukrainskoi revoliutsii 1917–1921 rokiv [Studies on the history of the Ukrainian revolution of 1917–1921], 5, 72–82 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2015). A good historian, but a bad politician: the reception of the creative heritage of Mykhailo Hrushevskyi after 1914. Scriptorium nostrum, 1–2, 35–64 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2008). The life and creative path of M. Hrushevskyi in the jubilee evaluations of 1926. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 6, 111–125 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2006). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in Polish historiography (late 19th – 20th centuries). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 5, 67–82 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2008). The activities of Mykhailo Hrushevsky during the emigration period in the discussions of the first half of the 1920s. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini [Historiographic research in Ukraine], 18, 181–203 [in Ukrainian].

Pankova, S. (2013). “...I never considered myself an emigrant, only a foreign worker in our national field” (Mykhailo Hrushevsky's journalism during the emigration period: April 1919 – February 1924). Hrushevsky M. S. Works in 50 volumes. Vol. 4, b. 2, V-XVIII. Lviv [in Ukrainian].

Romantsova, N. (2019). Mykhailo Hrushevskyi in historical science (1890–1934). A problem in Ukrainian historiography. Mariupol [in Ukrainian].

Pyrig, R., Telvak, V. (2021). Mykhailo Hrushevskyi: biography against the background of the times. Kherson [in Ukrainian].

Pyrig, R., Telvak, V. (2016). Mykhailo Hrushevskyi: biographical essay. Kyiv [in Ukrainian].

Zhukovsky, A. (2002). Political and journalistic activities of M. S. Hrushevsky in emigration 1919–1924. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 1, 96–125 [in Ukrainian].

(1919). Prof. Hrushevsky in Paris. Ukrainskyi prapor [Ukrainian flag], 9–10, 4 [in Ukrainian].

(1920). On one path (Prof. M. Hrushevsky to American Ukrainians). Dilo [Business], 30, 4 [in Ukrainian].

(1920). Report of the Union “Hungry Ukraine”. Dilo [Business], 111, 5 [in Ukrainian].

Hrushevsky, M. (1920). Greetings from the Vienna Committee to the Lviv Committee “Hungry Ukraine”. Dilo [Business], 141, 8 [in Ukrainian].

Hrushevsky, M. (1991). Who are the Ukrainians and what do they want. Kyiv [in Ukrainian].

Telvak, V. V., Telvak, V. P. (2019). “It is terribly important to preserve a fiercely alive party center at this time”: letters by Mykhailo Hrushevsky from the library of the National Institute named after Ossolinsky. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 3, 155–171 [in Ukrainian].

Pravoberezhets, V. [Lypynsky, V.] (1920–1921). Notes in the margins of the democratic press. Khliborobska Ukraina [Grain-growing Ukraine], II, III and IV, 173–179 [in Ukrainian].

Lypynsky, V. (1995). Letters to the grain-growing brothers. On the idea and organization of Ukrainian monarchism: Works. Political science section. Vol. 6, b. 1. Kyiv; Philadelphia [in Ukrainian].

Burnatovych, O. (1922). Historical Mission of Ukraine. Ukrainskyi prapor [Ukrainian Flag], 23, 1–2 [in Ukrainian].

Shapoval, M. (1922). The New Janissary. Nova Ukraina [New Ukraine], 8–9, 1–6 [in Ukrainian].

S.-R. (1921). “Fight – Conquer”, Zakord. Organ Ukr. P. S. R. Edited by the Committee, Ch. 1–5 and 7–9, 1921. Vienna. Vilna Spilka [Free Union], 1, 153 [in Ukrainian].

Dontsov, D. (2001). Works. Vol 1. Geopolitical and Ideological Works. Lviv [in Ukrainian].

Khrystyuk, P. (1921). Notes and materials on the history of the Ukrainian revolution of 1917–1920 in 4 vol. Vol. 1. Vienna [in Ukrainian].

(1920). Prof. Mykh. Hrushevsky on the anniversary of Ukrainian independence. Ukrainskyi prapor [Ukrainian Flag], 25, 1 [in Ukrainian].

Semigorchenko. (1921). False politics. Ukrainske slovo [Ukrainian word], 27, 1–2 [in Ukrainian].

(1921). An important decision. Vpered! [Forward!], 128, 1 [in Ukrainian].

(1924). Ukrainian “smenovyekhovism”. Dilo [Business], 11, 2 [in Ukrainian].

Hrushevsky, M. (1923). Dear Editors! Dilo [Business], 191, 6 [in Ukrainian].

Telvak, V., Kurylyshyn, K., Telvak, V. (2026). The figure of Mykhailo Hrushevsky in the receptive mirror of “Dila” of 1914–1930s. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy [Manuscript and book heritage of Ukraine], 1, 120–140 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2016). Five anniversaries of Mykhailo Hrushevsky. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 2, 4–50 [in Ukrainian].

Telvak, V., Honchar, O. & Vladyha, O. (2024). Mykhailo Hrushevsky on education and science as factors of post-war reconstruction. Visnyk Cherkaskoho universytetu: Seriia Istorychni nauky [Bulletin of Cherkasy University: Historical Sciences Series], 1, 64–72 [in Ukrainian].

Shapoval, M. (1994). The Political Death of M. Hrushevsky. Rozbudova derzhavy, 3, 58–59 [in Ukrainian].

Gerasymchuk, V. (1922). Mykhailo Hrushevsky as a Historiographer of Ukraine. Zapysky NTSh [Notes of SSS], СХХХІІІ, 1–26 [in Ukrainian].

Desnyak, Vas. (1924). An Unlucky Year for the Ukrainian Emigration. Bilshovyk, 1, 2 [in Ukrainian].

Lyubchenko, P. (1923). Four Years of Ukrainian Emigration. Chervonyi shliakh [The Red Road], 2, 111–130 [in Ukrainian].