Історіографія першого десятиліття досліджень комплексу Ґьобеклі Тепе в Південно-Східній Туреччині (1995–2004)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета – проаналізувати початковий етап накопичення знань та інтерпретації комплексу Ґьобеклі Тепе в історіографії (1995–2004 рр.). Наукова новизна. У статті виділено початковий етап дослідження Ґьобеклі Тепе – ключової пам’ятки докерамічного неоліту Верхньої Месопотамії. Уперше здійснено ґрунтовний огляд наукових праць, опублікованих англійською і німецькою мовами в період від початку її розкопок у 1995 р. до першої значної узагальнювальної роботи 2004 р. Основні результати вивчення Ґьобеклі Тепе у вказаний період залучено до україномовного наукового обігу. Проаналізовано інтерпретацію пам’ятки та визначення її ролі у процесі неолітизації авторами розкопок. Схарактеризовано особливості нагромадження знань про комплекс і формування історіографічної традиції, що сходить до К. Шмідта. Продемонстровано динаміку розширення наукових уявлень та зростання значення Ґьобеклі Тепе для археології протягом щорічних досліджень. Висновки. Більшість опублікованих у першу декаду вивчення Ґьобеклі Тепе наукових праць є по суті короткими звітами авторів розкопок, що характерно для археологічних пам’яток, дослідження яких триває. Водночас із описом його результатів відбувалося формування історіографічної традиції: розробка термінології, хронології, окреслення основних проблем, обґрунтування згодом панівної концепції інтерпретації пам’ятки як «храму» з виключно ритуальною функцією. Натомість на початку 2000-х рр. до Ґьобеклі Тепе зріс інтерес у фахівців, безпосередньо не пов’язаних із розкопками. Було здійснено аналіз його палеоботанічних, археозоологічних матеріалів і комплексної символічної системи. Пам’ятка посіла провідне місце в археології докерамічного неоліту Близького Сходу, поглибивши й суттєво змінивши розуміння процесу переходу мисливсько-збиральницького суспільства Верхньої Месопотамії до відтворювального господарства. Було визнано її визначну роль у вивченні джерел неолітизації.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Korol, D. (2024). “The First Temple in the World” Status Legitimacy Problems: Göbekli Tepe in Scientific Discussions of the Last Two Decades. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoriia i teoriia kultury [NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture], 7, 118–129. DOI: 10.18523/2617-8907.2024.7.118-129 [in Ukrainian].
Schmidt, K. (1995). Investigations in the Upper Mesopotamian Early Neolithic: Göbekli Tepe and Gürcütepe. Neo-Lithics, 2, 9–10.
Schmidt, K. (1996). The Urfa-Project 1996. Neo-Lithics, 2, 2–3.
Schmidt, K. (1997). Snakes, lions and other animals: The Urfa-Project 1997. Neo-Lithics, 3, 8–9.
Schmidt, K. (1998). Beyond Daily Bread: Evidence of Early Neolithic Ritual from Göbekli Tepe. Neo-Lithics, 2, 1–5.
Schmidt, K. (1998). Frühneolithische Tempel. Ein Forschungsbericht zum präkeramischen Neolithikum Obermesopotamiens. Mitteilungen der deutschen Orient-Gesellschaft, 130, 17–49 [in German].
Schmidt, K. (1999). Boars, Ducks, and Foxes – the Urfa-Project 99. Neo-Lithics, 3, 12–15.
Schmidt, K. (2000). Göbekli Tepe and the Rock Art of the Near East. Tüba-Ar, 3, 1–14.
Schmidt, K. (2000). Göbekli Tepe, Southeastern Turkey. A preliminary Report on the 1995–1999 Excavations. Paléorient, 26 (1), 45–54. DOI: 10.3406/paleo.2000.4697.
Schmidt, K. (2001). Göbekli Tepe and the Early Neolithic Sites of the Urfa Region: a Synopsis of New Results and Current Views. Neo-Lithics, 1, 9–11.
Schmidt, K. (2002). Göbekli Tepe: Southeastern Turkey, the Seventh Campaign, 2001. Neo-Lithics, 1, 23–25.
Schmidt, K. (2002). The 2002 Excavations at Göbekli Tepe (Southeastern Turkey) – Impressions from an Enigmatic Site. Neo-Lithics, 2, 8–13.
Schmidt, K. (2003). The 2003 Campaign at Göbekli Tepe (Southeastern Turkey). Neo-Lithics, 2, 3–8.
Schmidt, K. (2004). Frühneolithische Zeichen vom Göbekli Tepe. Tüba-Ar, 7, 93–105 [in German].
Neef, R. (2003). Overlooking the Steppe-Forest: A Preliminary Report on the Botanical Remains from Early Neolithic Göbekli Tepe. Neo-Lithics, 2, 13–16.
Peters, J., Helmer, D., von den Driesch, A., Saña Segui, M. (1999). Early Animal Husbandry in the Northern Levant. Paléorient, 25 (2), 27–48.
Peters, J., Schmidt, K. (2004). Animals in the symbolic world of Pre-Pottery Neolithic Göbekli Tepe, south-eastern Turkey: a preliminary assessment. Anthropozoologica, 39 (1), 179–218.
Pustovoytov, K. (2002). 14C Dating of Pedogenic Carbonate Coatings on Wall Stones at Göbekli Tepe (Southeastern Turkey). Neo-Lithics, 2, 3–4.
Pustovoytov, K., Taubald, H. (2003). Stable Carbon and Oxygen Isotope Composition of Pedogenic Carbonate at Göbekli Tepe (Southeastern Turkey) and Its Potential for Reconstructing Late Quaternary Paleoenvironments in Upper Mesopotamia. Neo-Lithics, 2, 25–32.
Verhoeven, M. (2002). Ritual and Ideology in the Pre-Pottery Neolithic B of the Levant and Southeast Anatolia. Cambridge Archaeological Journal, 12, 233–258. DOI: 10.1017/S0959774302000124.
Watkins, T. (2004). Architecture and “theatres of memory” in the Neolithic of South-West Asia. In: De Marrais, E., Gosden, C., Renfrew, C. (eds.). Rethinking Materiality: The Engagement of Mind with the Material World, 97–106. Cambridge.
Watkins, T. (2004). Building houses, framing concepts, constructing worlds. Paléorient, 30 (1), 5–23. DOI: 10.3406/paleo.2004.4770.
Benedict, P. (1980). Survey work in Southeastern Anatolia. In: Çambel, H., Braidwood, R. J. (eds.). Güneydoğu Anadolu tarihöncesi araştirmalari: Prehistoric research in southeastern Anatolia,151–206. İstanbul.
Hours, F. et al. (1994). Atlas des Sites du Proche-Orient (14000–5700 BP). Lyon; Paris [in French].
Kromer, B., Schmidt, K. (1998). Two Radiocarbon Dates from Göbekli Tepe, South Eastern Turkey. Neo-Lithics, 3, 8–9.
Beile-Bohn, M., Gerber, C., Morsch, M., Schmidt, K. (1998). Neolithische Forschungen in Obermesopotamien Gürcütepe und Göbekli Tepe. Istanbuler Mitteilungen, 48, 5–78 [in German].