Діяльність Павла Шандрука в еміграції у Польщі (1921–1939 рр.)

Анотація

Анотація. Мета – комплексно дослідити військово-політичну діяльність генерала Павла Шандрука в міжвоєнній Польщі, який протягом 1927–1936 рр. очолював на її території Генеральний штаб Міністерства військових справ (МВС) Армії Української народної республіки (УНР). Діяльність генерала П. Шандрука розгорталася в руслі польської концепції прометеїзму, спрямованої на розчленування Радянського Союзу на окремі національні держави з перспективою їх об’єднання у федерацію з ІІ Річчю Посполитою. Українці-петлюрівці виступали головною рушійною силою в реалізації прометеївських планів санаційної Польщі, а Генеральний штаб УНР на чолі з генералом Павлом Шандруком розробляв стратегію і тактику участі військової еміграції УНР у майбутній війні з Радянським Союзом. Наукова новизна. У цій публікації розкрито невідомий в сучасній історіографії аспекті військово-політичної діяльності українського генерала Павла Шандрука, а саме його участі в міжнародному прометеївському русі під егідою Польщі. Об’єднуючи в своїх лавах азербайджанський, грузинський, північнокавказький, козацький та інші еміграційні центри, що вимушено перебували на території Польщі і всього світу, польська влада під керівництвом Ю. Пілсудського головну роль в протистоянні з Радянським Союзом відводила українській петлюрівській еміграції. У цьому контексті розвивалася діяльність генерала Павла Шандрука, який був начальником Генерального штабу Армії УНР на території Польщі. Згадана тема чи не вперше актуалізована в сучасній українській історіографії і розкрита на основі документів і матеріалів із зарубіжних архівів. Висновки. У результаті поразки українських національно-визвольних змагань Павло Шандрук та інші воєначальники армії УНР емігрували на територію свого недавнього союзника – Польщі. Опинившись у таборах для інтернованих, вони продовжували готуватися до майбутнього протистояння з СРСР. У цій боротьбі вони знаходили підтримку з боку владних структур Польщі на чолі з Начальником держави Ю. Пілсудським. Після його відходу від влади розпочалося формування антирадянської еміграції у руслі польської концепції прометеїзму, спрямованої на формування сепаратистських рухів і розпаду СРСР на окремі національні держави. У зв’язку з цим протягом 1927–1936 рр. на території ІІ Речі Посполитої розгорнув свою діяльність Генеральний штаб Армії УНР, начальником якого був призначений генерал Павло Шандрук. Головним завдання цього законспірованого і союзного Війську польському осередку була організація української петлюрівської еміграції як головної ударної сили, спрямованої на її використання у майбутній польсько-радянській війні. Зусилля генерала П. Шандрука були спрямовані на реалізацію завдань, в результаті яких протягом згаданого періоду на території Польщі були сформовані відповідні секції Генерального штабу Армії УНР зі всіма необхідними підрозділами, зокрема з розвідкою і контррозвідкою. Однак, розвиток ситуації в СРСР і міжнародної кон’юнктури у світі довели утопічність польських планів відродження Речі Посполитої «від моря до моря». У зв’язку з цим концепція прометеїзму не була реалізована. Однак, діяльність генерала П. Шандрука, який залишався вірним традиціям Варшавської угоди 1920 р. заслуговує на увагу в контексті вивчення польсько-української військової співпраці.