Образ правління князя Романа Мстиславича у Галицько-Волинському князівстві та боротьби за його спадок у дослідженнях Фелікса Конечного

Анотація

Анотація. Метою статті є всебічне вивчення образу історії правління князя Романа Мстиславича у Галицько-Волинській державі та боротьби за його спадок у першій третині ХІІІ ст., відображеного у працях польського історика Фелікса Конечного. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивізму й опори на джерельному матеріалі, у їх поєднанні із застосуванням загально- та спеціально-наукових методів роботи, а саме історіографічного аналізу та синтезу, генетичного, історико-порівняльного та біографічного методів, критики історичних джерел. Наукова новизна статті полягає у тому, що у ній вперше у вітчизняних історіографічних студіях розглядається специфіка наукових підходів польського дослідника Ф.Конечного до зображення постаті князя Романа Мстиславича та історичних процесів, що розгорталися на теренах Галичини та Волині в першій третині ХІІІ ст. У підсумку відзначено, що історія правління князя Романа Мстиславича та боротьби за його спадок посідали помітне місце у дослідженнях Ф.Конечного історичних процесів, що розгорталися у Східній та Центральній Європі. Галицько-волинського правителя польський історик здебільшого зображав в образі східного деспота й кривавого варвара, що загрожував європейській цивілізації яку, на його думку, уособлювала Польща. Натомість польських правителів ображалось як шляхетних борців за правду й сюзеренів західних земель Русі, долю яких вони постійно вирішували. Таким чином відзначено, що в історичних дослідженнях Ф.Конечного помітна його значна схильність до конструювання узагальнень та спроб визначити загальні закономірності, що були побудовані на вибірковому ставленні до фактів та їх однобокому трактуванні. Даний підхід дозволяв Ф.Конечному будувати доволі стрункі концепції історичного розвитку, що, втім, часто мало своєю зворотною стороною спрощення та викривлення історичної реальності. Помітною є схильність дослідника до інтерпретації подій та процесів крізь призму власних право-націоналістичних поглядів й навіть упередженого расового підходу, що був елементом розробленої ним цивілізаційної теорії.