Образ князя Романа Мстиславича у працях представників Краківської історичної школи
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження полягає у вивченні еволюції зображення постаті галицько-волинського князя Романа Мстиславича та його оцінки у працях вчених, що належали до Краківської історичної школи. Методологічне підґрунтя роботи становлять загальнонаукові принципи об’єктивізму та історизму, а також опори на джерельному матеріалі. Особливий акцент зроблений на застосуванні спеціальнонаукових методів історіографічного дослідження як історіографічний аналіз та синтез, порівняльно-історичний, біографічний та інші методи. Наукова новизна статті полягає у тому, що у ній вперше у вітчизняних історіографічних студіях вивчається специфіка зображення постаті Романа Мстиславича у працях різних поколінь вчених із середовища Краківської історичної школи. У підсумку відзначено, що польські історики, які працювали в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. й представляли Краківську історичну школу, виявляли значний інтерес до постаті першого галицько-волинського князя Романа Мстиславича й докладно вивчали його роль в історії середньовічних Польщі та Русі. Діяльність руського князя та його відносини із князями з династії П’ястів була відображена у працях як старшого покоління представників Краківської історичної школи таких як Ю. Шуйський та Ф. Левицький, так і у дослідженнях С. Смольки й М. Бобжинського. У працях зазначених істориків, що виходили у світ в період із 1860-х до 1920-х рр. відбулась значна еволюція образу Романа Мстиславича та історичних подій пов’язаних із його діяльністю. Так, у таких найбільш ранніх працях краківських вчених, як у дослідженнях Ю. Шуйського, особа галицько-волинського князя зображувалась зразковим східним деспотом та кровожерливим варваром, «ворогом християнства» та усього європейського. Такі ідеї були подиктовані безкритичним відтворенням свідчень польських середньовічних творів, що вирізнялися своїми антируськими позиціями, й ще значним впливом романтичної історіографії на погляди істориків у 1860-х рр. Поступово образ князя Романа був переосмислений й у працях істориків втрачав найбільш одіозних характеристик. Остаточно в дослідженнях молодшого покоління представників Краківської історичної школи, що слідували традиціям позитивізму та «історичного песимізму», з’явилися зважені оцінки Романа Мстиславича.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Sinkevich, E. (2008). The place of the Krakow historical school in the Polish historiography of the second half of the 19th–20th centuries. Ukrayinskyy istorychnyy zhurnal [Ukrainian Historical Journal], 1, 194–201 [in Ukrainian].
Rebenok, V. (2018). Ukrainian Cossacks of the early 17th century in the coverage of the "pessimistic" Krakow school. Hileia, Special issue, 73–77 [in Ukrainian].
Hrynevych, T. (2010). Kyivan Rus in the discussions of Polish historians of the interwar period. Istoriohrafichni doslidzhennya v Ukrayini [Historiographic research in Ukraine], 20, 278–297 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2007). The first volume of Mykhailo Hrushevsky’s “History of Ukraine-Rus” in the assessments of contemporaries. Istoriohrafichni doslidzhennya v Ukrayini [Historiographic research in Ukraine], 17, 16–38 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2002). Theoretical and methodological bases of historical views of Mykhailo Hrushevsky (end of the XIX – beginning of the XX century). Drohobych [in Ukrainian].
Telvak, V. (2000). The first volume of M. Hrushevskyi’s “History of Ukraine-Rus” (on the problem of the evolution of historical-theoretical views). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka [Scientific notebooks of the Faculty of History of Ivan Franko Lviv National University], 3, 252–256 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2006). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in Polish historiography (late 19th-20th centuries). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 5, S. 67–82 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2008). The creative heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the estimation of contemporaries (end of the 19th – 30s of the 20th century). Kyiv; Drohobych [in Ukrainian].
Telvak, V. (2010). Hrushevsky studies: methodological problems of progress. Kraieznavstvo [Local history], 3, S. 29–35 [in Ukrainian].
Telvak, V. (2012). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in the historiography of Central-Eastern Europe (end of the 19th – 30s of the 20th century). Drohobych [in Ukrainian].
Telvak, V. (2013). Monographic Hrushevskiana: an attempt at generalization. Hurzhiivski istorychni chytannia [Gurzhyi’s historical readings], 6, 104–107 [in Ukrainian].
Telvak, V.V., Telvak, V.P. (2021). Modern Hrushevsky science: gains, losses, prospects. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical magazine], 5, 4–16 [in Ukrainian].
Telvak, V., Telvak, V. (2018). Ukrainian historiography in the mirror of polish journalism (Mykhailo Hrushevsky contra Francishek Ravita-Gavronsky). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [European Historical Bulletin], 7, 46–53.
Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104.
Telvak, V., Yanyshyn, B. (2021). “Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes” of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century. Studia Historica Nitriensia, 25/1, 71–90.
Szujski, J. (1862). History of Poland. Vol. I. Lwіw [in Polish].
Szujski, J. (1889). Twelve books of Polish History, concisely told. Warszawa [in Polish].
Lewicki, A. (1884). Outline of the History of Poland and the Russian Countries connected with it. Krakow [in Polish].
Smolka, S. (1881). Mieszko the Old and his age. Warszawa [in Polish].
Smolka, S., Sokolowski, A. (1893). Gallery of Polish Kings. Collection of Historical Portraits. Vienna [in Polish].
Bobrzynski, M. (1927). The history of Poland in outline. T. I. Warszawa [in Polish].