Заколот Авідія Кассія: передумови, перебіг та наслідки

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В. М. Цюпак

Анотація

У статті розглянуто проблему заколоту Гая Авідія Кассія. Зазначено, що імператор Марк Аврелій вирішив порушити порядок спадкування принципату, який склався з часу приходу до влади династії Антонінів і передати владу над державою своєму синові. Констатовано, що хибна звістка про смерть Марка Аврелія спровокувала заколот Авідія Кассія, який займав одну з провідних позицій у римському військовому командуванні і сподівався бути обраним імператором як спадкоємець. Доведено, що його сподівання на широку підтримку виступу римським військом та аристократією не виправдалися. З огляду на безперспективність подальшої боротьби він був вбитий своїми воїнами. Хоча імператор Марк Аврелій відповів на цей заколот репресіями, їх масштаби були меншими, ніж цього можна було очікувати. Задля недопущення подібних випадків на майбутнє, сенат заборонив будь кому управляти тією провінцією, з якою він пов’язаний своїм походженням.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті
Біографія автора

В. М. Цюпак

Цюпак Василина Миколаївна – аспірантка кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Посилання

Крист К. История времен римских императоров от Августа до Константина / К. Крист. – Ростов н/Д. : Феникс, 1997. – Т. 1. – 574 с.

Машкин Н.А. Принципат Августа: происхождение и социальная сущность. – Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, 1949. – 686 с.

Петречко О. Династична політика як складова системи принципату / О. Петречко // Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – 2007. – Серія «Історія». – Вип. 20. – С. 128 – 137.

Петречко О. Суспільно-політичний розвиток Римської імперії в І – на поч. ІІІ ст. н.е.: від «відновленої» Республіки до сенатської монархії / О. Петречко. – Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 396 с.

Birley A. R. Marcus Aurelius: a biography / A. Birley. – London; New York: Routledge, 2000. – 320 p.

Bowman A.K. A letter of Avidius Cassius // The Journal of Roman Studies. – 1970. – Vol. 60. – P. 20–26.

Jarvis P. Avidius Cassius and Maecianus in the Historia Augusta // Mnemosyne. – 2015. – 68(4) . – P. 666–676. doi: https://doi.org/10.1163/1568525X-12341562.

Millar F. Review of Avidio Cassio, by Maria Laura Astarita // The Classical Review. – 1985. – 35(2). – P. 412. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/3063383.

Syme R. Avidius Cassius: His Rank, Age, and Quality / Ronald Syme. Roman Papers. Vol. V. Edited Anthony R. Birley. – Oxford: Clarendon Press, 1988. – P. 689–701.

References

Krist, K. (1997). The history of the Roman Emperors from Augustus to Constantine (Vol. I). Rostov-na-Donu: Feniks (in Russ.).

Mashkin N.A. (1949). Principate of Augustus: origin and social essence. Moscow; Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR (in Russ.).

Petrechko, O. (2007). The Dynastic Policy as the Component of Principate. Problems of Humanities. History Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 20, 128 – 137 (in Ukr.).

Petrechko, O. (2009). Socio-political development of the Roman Empire in the first century – at the beginning of the third century A.D.: from «restored» Republic to the Senate monarchy. Lviv: vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka (in Ukr).

Birley, A.R. (2000). Marcus Aurelius: a biography. London; New York: Routledge (in Englisg).

Bowman, A.K. (1970). A letter of Avidius Cassius // The Journal of Roman Studies, 60, 20 – 26.

Jarvis, P. (2015). Avidius Cassius and Maecianus in the Historia Augusta, Mnemosyne, 68 (4), 666–676.

Millar, F. (1985). [Review of Avidio Cassio, by Maria Laura Astarita]. The Classical Review, 35(2), 412–412. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/3063383.

Syme, R. (1988). Avidius Cassius: His Rank, Age, and Quality / Roman Papers. Vol. V. Edited Anthony R. Birley. Oxford: Clarendon Press.