Дозвілля міської молоді Станиславова крізь призму спогадів Ореста Корчака-Городиського

Анотація

Анотація. Мета. Дослідження спрямоване на відтворення дозвіллєвих практик міської молоді Станиславова (нині Івано-Франківськ) у міжвоєнний час на основі спогадів Ореста Корчака-Городиського. Мемуарні матеріали дозволяють простежити культурні та соціальні процеси, що визначали виховання й соціалізацію юнацтва в урбаністичному середовищі Галичини. Завданням роботи є показати те, як різні форми проведення вільного часу – від колективних імпрез і спортивних змагань до приватних захоплень – сприяли формуванню ідентичності та інтеграції молодих людей у міську спільноту. Методологічне підґрунтя становить застосування загальнонаукових принципів історизму, всебічності та об’єктивності, що забезпечують цілісне й неупереджене відтворення досліджуваних процесів. Використання загальнонаукових методів аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення доповнюється конкретно науковими методами історичного дослідження – джерелознавчим аналізом, історико-типологічним та історико-порівняльним підходами, що дозволяють досягти високого рівня достовірності та наукової аргументованості. Наукова новизна. Уперше систематизовано свідчення Корчака-Городиського про дозвілля школярів і гімназистів Станиславова, що розширює уявлення про культурне життя міста у 1920–30-х рр. Новизна полягає у висвітленні виховного потенціалу культурних заходів (Шевченківські концерти, Миколаївські вечори), які поєднували мистецькі та суспільно-політичні елементи. Дослідження також акцентує на ролі фізичної культури й спортивних ігор як чинника патріотичного виховання. Використання мемуарів у такому контексті дозволяє інтегрувати локальний досвід Станиславова у ширші студії з історії молодіжної культури Галичини. Висновки. Аналіз спогадів показує, що дозвілля молоді мало багатофункціональний характер: воно розважало, виховувало й соціалізувало. Колективні заходи забезпечували доступ до мистецтва та формували почуття спільності, спортивні практики виховували дисципліну й витривалість, а індивідуальні хобі розвивали інтелектуальні інтереси та сприяли самовираженню. Таким чином, дозвілля виступало важливим чинником культурного розвитку й відображало специфіку міського середовища Галичини у міжвоєнний період.