Становлення польської історіографії щодо походження слов’ян у ХІХ – на початку ХХ ст.: між ідеологією та наукою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Метою статті полягає в історіографічному аналізі становлення польської історіографії щодо походження слов’ян у ХІХ – на початку ХХ ст. і встановлення причин і шляхів її націоналізації, ідеологізації та політизації, на тлі посилення, здавалося б, на перший погляд, суто наукових суперечок між польськими та німецькими дослідниками у цьому сегменті пізнання багато в чому спільної для них минувшини. Наукова новизна. Польська історична наука розпочала своє становлення в загальноєвропейському контексті, що був зумовлений добою Просвітництва від середини XVIII ст. В ХІХ ст. на її специфіку вплинула втрата польської державності й той факт, що польська нація була розділена поміж трьома європейськими імперіями (Австрія, Пруссія, Росія) до завершення Першої світової війни. Тому питання походження польського етносу та нації, їхня етнічна історія набули першочергового значення для тогочасних польських учених. Проблема походження слов’ян стала визначальним фактором для побудови модерної національної ідентичності поляків. Тому від свого початку ця суто наукова проблема перетворилася в польській історіографії на творення нового міфу походження, котрий відразу перетворився на політичний міф. Висновки. Польська історіографія пройшла непростий шлях свого наукового ствердження, але її розвиток був типовим для тогочасних європейських шкіл у цій галузі. Найбільшою специфікою, якою відзначалася польська історіографія ХІХ – початку ХХ ст. Польська автохтоністська концепція походження слов’ян відразу зіштовхнулася з протилежним баченням проблеми з боку німецької історіографії. Остання демонструвала не менш потужний націоналістичний запал і шовіністичну вдачу, оголошуючи всіх слов’ян (і передусім поляків) в історичному контексті безкультурними варварами та оголошуючи германців єдиними гідними європейськими культуртрегерами. Опонуючи цій тенденції, польська історіографія в контексті проблеми походження слов’ян також стала більше пропагандистським інструментом, ніж осередком пошуку наукової об’єктивності у вирішенні цього питання. Протистояння цих двох підходів до давньослов’янської історії особливо загострилося на початку ХХ ст., у переддень Першої світової війни.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Grzesik, R. (2020). Ethnogenesis of the Slavs in Polish Medieval Chronicles. Slavia Antiqua, 61, 41–51 [in Polish].
Długosz, J. (1867). Joannis Dlugossii Senioris Canonici Cracoviensis Opera omnia = Complete works of Jan Długosz, canon of Kraków. Vol. 2. Twelve books of the History of Poland. T. 1. Kraków [in Polish].
Marcin Bielski’s Polish Chronicle (1856). Vol. 1, book 1. Sanok [in Polish].
Marcin Kromer's Polish Chronicle (1868). Vol. 1. Sanok [in Polish].
Paszyński, W. (2016). Sarmatians and Scholars. The Dispute over the Origins of Poles. Kraków [in Polish].
Szczerba, A. (2018). From the History of Polish Archaeology. In the Search for the Beginnings of Polish Nation and Country. Between History and Archaeology. Oxford.
Maślanka, J. (1990). Literature and the History of Fairy Tales. Warsaw [in Polish].
Antoniewicz, W. (1966). Some Issues in the Historiography of Ancient Slavs of the 19th and 20th Centuries. Światowit, 27, 24–93 [in Polish].
Baran, V., Kozak, D., Terpilovsky, R. (1991). The Origin of the Slavs. Kyiv [іn Ukrainian].
Grzesik, R. (2017). Ethnogenesis of the Slavs in Polish historical reflection of the 20th–21st centuries. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana, 2., 107–121 [in Russian].
Szafran-Szadkowska, L. (1983). Issues of ethnogenesis of Slavs in Polish historiography in the period from the Middle Ages to the end of the 19th century. Opole [in Polish].
Buko, A. (2008). The Archeology of Early Medieval Poland: Discoveries, Hypotheses, Interpretations. Brill Academic Publishers.
Świerczewski, S. (1961). Józef Ignacy Kraszewski as an archaeologist on the one hundred and fiftieth anniversary of his birth. Archeology, 12, 195–210 [in Polish].
Kobyliński, Z. (2006). The birth of the Polish academic archaeology. The beginnings of prehistoric and early historical archaeology as an academic discipline (1890–1930) in European comparison (Berlin Archaeological Research, vol. 3), 209–219. Rahden.
Chlebowczyk, J. (1975). Nation-building processes in Central Eastern Europe in the age of capitalism. (from the late 18th to the early 19th century). Warsaw [in Polish].
Wierzbicki, A. (1999). Polish historiography of the Romantic era. Wrocław [in Polish].
Brather, S. (2008). Archaeology of the Western Slavs: Settlement, Economy and Society in Early and High Medieval East Central Europe. Berlin; New York [in German].
Urbańczyk, P. (2007). Slavs and the Polish cause. Old Cultures in the Ideologies of the 19th and 20th Centuries, 21–34. Warsaw [in Polish].
Urbańczyk, P. (2009). Mediaeval Archaeology in Polish Historical-Political Discourse. Politics and Wissenschaft in Prähistorischen Archäologie. Perspectives from Saxony, Bohemia, and Schlesien, 237–249. Göttingen [in Polish].
Żak, J. (1974). Slavs and Germans in Polish and German Prehistory. Polish-German Relations in Historiography. Part 1. Studies in the History of Polish and German Historiography, 21–149. Poznań [in Polish].
Abramowicz, A. (1967). The Age of Archaeology: Problems of Polish Nineteenth-Century Archaeology. Warsaw [in Polish].
Rączkowski, W. (1996). “Drang nach Westen”? Polish Archaeology and National Identity. Nationalism and Archaeology in Europe, 189–217. London.
Zaitz, M. Światowid – a Stone Statue of a Slavic Idol. From the Archaeology of Ukraine and the Ojców Upland, 229–238. Ojców [in Polish].
Urbańczyk, P. (2009). Early Slavs and modern Poland. Vergangenheit und Vergegenwärtigung. Early Mittelalter und European Erinnerungskultur, 263–270. Wien.
Bogusławski, W. (1887, 1889, 1893, 1900). History of Northwestern Slavdom. Vol. I–IV. Poznań [in Polish].
Bogusławski, E. (1888–1899). History of the Slavs. Vol. I–II. Kraków [in Polish].
Bogusławski, E. (1901). Method and means of learning about prehistoric times in the past of the Slavs. Kraków; Warsaw [in Polish].
Kętrzyński, W. (1901). On the Slavs who once lived between the Rhine and the Elbe, the Salzburg, and the Czech border. Proceedings of the Academy of Arts and Sciences. Faculty of History and Philosophy, 40, 1–142 [in Polish].
Majewski, E. (1899). Ancient Slavs in the lands of present-day Germania. Warsaw [in Polish].
Czermak, W. (1905). Illustrated history of Poland. Vol. I. Vienna [in Polish].
Lech, J. (2002). The beginnings of archaeology within the circle of the Polish Scientific Society in Toruń: 1875–1881. Archaeology of Toruń. History and the present, 17–30. Toruń [in Polish].
Lech, J., Piotrowska, D. (2019). From the history of research on the Slavic culture in Polish archeology until the early 1940s. Materials and research on the archaeology of Precarpathia and Volhynia, 23, 301–324 [in Polish].
Niederle, L. (1900–1902, 1904, 1906). Humanity in the Prehistoric Era with Particular Emphasis on Slavic Lands (Abstract by Ksawery Chamiec). Światowit, II–V, VII [in Polish].
Niederle, L. (1907). Slavic Antiquities. Vol. 1. The Origin and Beginnings of the Slavic Nation / translated from the Czech and published by K. Chamiec. Warsaw [in Polish].
Curta, F. (2002). From Kossinna to Bromley: Ethnogenesis in Slavic Archaeology. On Barbarian Identity: Critical Approaches to Ethnicity in the Early Middle Ages, 201–218. Turnhout.
Wojciechowski, T. (1873). Chrobacja. The Dissection of Slavic Antiquities. Vol. 1. Kraków [in Polish].
Rostafiński, J. (1908). On the Original Seats and Farms of the Slavs in Prehistoric Times. Reports on the Activities and Meetings of the Academy of Arts and Sciences in Kraków, 13/3, 6–25. Kraków [in Polish].
Sedov, V. (1994). Slavs in Antiquity. Moscow [in Russian].
Anthony, D. Nazi and eco-feminist prehistories: ideology and empiricism in Indo-European archaeology. Nationalism, Politics, and the Practice of Archeology, 82–96. Cambridge.
Rozwadowski, J. (1900). From studies on the names of Slavic rivers. Lviv [in Polish].
Kopernicki, I. (1883). Skulls and bones from three ancient cemeteries, decorated with rings. Message collection to Antr. Country, 7 [in Polish].
Talko-Grintsevich, Yu. (1910). An Experiment in the Physical Characteristics of the Eastern Slavs. Articles on Slavic Studies, 3, 1–134 [in Russian].
Labuda, G. (2002). Slavs in the Visions of Historiography of I. Kant, J. G. Herder, and G. W. F. Hegel. Between Great Politics and National Particularism, 59–67. Poznań [in Polish].
Migdalski, P. (2025). Historical Annals as an Organ of Polish Western Research in the Interwar Period. Historical Annals, 91, 95–118 [in Polish].
Jachym, B. (2022). War of Words with Politics and History in the Background - Linguistic Aspects of the Famous Dispute over the Slavs. Materials and Reports of the Rzeszów Archaeological Center, XLIII, 169–186 [in Polish].
Abramowicz, A. (1991). History of Polish archeology. 19th and 20th centuries. Warsaw; Łódź [in Polish].
Diaz-Andreu, M., Champion, T. (1996). Nationalism and archeology in Europe: an introduction. Nationalism and Archeology in Europe, 1–23. London.
Krzoska, M. (2003). German Eastern Studies – Polish Western Studies. Prolegomena to a Comparison. Journal for East Central European Studies, 52/3, 398–419 [in German].
Górny, M. (2015). Transfer involuntarily. Polish and German humanities in the first half of the 20th century. Klio Polska. Studies and Materials from the History of Polish Historiography, 7, 85–106 [in Polish].
Kossinna, G. (1926). The Early and Early History of German Studies. Berlin-Lichterfelde [in German].
Kmieciński, J. (1994). Nationalism in Germanic Studies in the 19th and Early 20th Centuries. Łódź [in Polish].
Majewski, E. (1905). Kossinna’s hypothesis about the Germanic origin of Indo-Europeans and the truth in science. Światowit, 6, 89–144 [in Polish].
Twardecka, J. (1977). Erazm Majewski as the first Polish critic of Gustaf Kossinna’s theses. Archeology of Poland, 22/2, 399–420 [in Polish].
Bulyk, N., Lech, J. (2009). Karol Hadaczek (1873–1914) and beginnings of archeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy. Archeology Polona, 47, 59–89.
Bulyk, N. (2014). Lviv archaeology of the 19th – early 20th centuries: researchers, scientific institutions, museums. Lviv [іn Ukrainian].
Wrońska, J. (1986). Warsaw Archaeologists at the Beginning of the 20th Century. Wrocław [in Polish].
Kostrzewski, J. (1970). From My Life. Memoir. Wrocław [in Polish].
Kostrzewski, J. (1914). Greater Poland in Prehistoric Times. Poznań; Warsaw [in Polish].
Kaczmarek, J. (1996). Organization of Research and Protection of Archaeological Monuments in Poznań 1720–1958. Poznań [in Polish].
Kossinna, G. (1919). The Vistula region, an ancient homeland of the Germanic peoples. Danzig [in German].