Суднобудування та флот Кримського ханства у XV–XVIII ст.

Анотація

Анотація. У статті досліджено флот Кримського ханства та традиції суднобудування у державі. Проаналізовано роль основних центрів суднобудівництва на півострові та територіях контрольованих ханством, розкрито військове та торгове значення флоту для держави. Висвітлено роль Османської імперії у розвитку флоту кримських татар та впливу турецьких суднобудівних традицій на морську справу ханства. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі морського флоту кримців та морських традицій ханства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснена спроба комплексно розглянути флот кримських татар – суднобудівні центри, типи суден, їх тактичне військове, логістичне та торгове застосування. Проаналізовані тогочасні джерела в яких згадується флот Кримського ханства. Надана характеристика човнів, які використовували киримли. Висновки. Автором визначено, що Кримське ханство мало власний флот, однак його мала чисельність не дозволяла говорити про ханство як потужну морську державу. Розвиток флоту не передбачала військова доктрина та стратегія ханів, в центрі уваги яких знаходились сухопутне військо, а саме – мобільна легка кіннота. Кримські татари використовували човни переважно для двох цілей – торгівлі та транспортування війська. Зокрема, військо кримських татар транспортували човнами під час походу на черкесів у 1545 р., у військових кампаніях проти Сефевідів у 1617 та 1638 рр. Через те, що Османська імперія після 1475 р. контролювала практично усі ключові порти Кримського півострова, а кримці не мали спеціалістів з побудови човнів та відповідні технології, флот кримців розвивався під прямим впливом Порти. Османська імперія була зацікавлена у будівництві морських і річкових суден у кримських портах, зважаючи на наявність деревини та інших матеріалів. Саме османські бойові човни захищали ханство від атак козаків та інших супротивників. Популярним типом суден серед кримців стали галери, які дозволяли транспортувати рабів (работоргівля була однією з основ економіки ханства) та війська. Хани та представники еліти (впливові мурзи і беї) могли будувати власні морські та річкові судна.