Соціальна структура селянства Великого князівства Литовського в інтерпретаціях української та російської історіографій другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета статті полягає у з’ясуванні поглядів українських та російських істориків другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на диференціацію селянства Великого князівства Литовського. Наукова новизна. Представлена робота є першою в українській історіографії спробою системного викладу бачення соціальної структури селян Великого князівства Литовського українськими та російськими науковцями другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. дослідження соціальної структури селянства Великого князівства Литовського, започатковане в українській та російській історіографії в 60-х рр. ХІХ ст., упродовж наступних двох десятиліть перебувало на стадії пошуку методології. Для наукових результатів цього періоду характерні розбіжності в розумінні критеріїв диференціації, поверховість та спрощений підхід до класифікації та аналізу категорій селянства. Утім своєю науковістю і предметністю вирізнялися доробки молодого Ф. Леонтовича, а також І. Бєляєва та І. Новицького, які стали фундаментом для подальших наукових студій. Загалом науковий процес у сегменті дослідження структури селянства рухався по висхідній лінії і досяг свого апогею наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У цей час особливо ґрунтовними виявилися напрацювання Ф. Леонтовича, М. Владимирського-Буданова, М. Любавського, М. Грушевського. Застосовані ними та деякими іншими науковцями мірила селянських розрядів виявилися концептуально близькими між собою, хоч і мали подекуди розбіжності в деталях, змістовності та обґрунтуванні. Зокрема вказані вище дослідники розробили й обґрунтували диференціацію селян на підставі трьох головних критеріїв: 1) за правовим статусом та особистою залежністю; 2) за формою власності на землю та землекористуванням; 3) за характером повинностей. Характерно, що диференціацію селянства Великого князівства Литовського дослідники представляли переважно в межах періоду XV – першої половини XVІ ст., і лише в поодиноких випадках зверталися до розгляду цієї проблеми в наступні часи.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Referencеs
Mykhaіlіuk, Yu. (2014). Peasantry of the Grand Duchy of Lithuania from the point of view of D. Ilovaisky. Dvadtsya’t chetverta berezneva naukova sesiya Oseredku Naukovho tovarystva im. Shevchenka u Cherkasakh [The twenty-fourth March scientific session of the Center of the Shevchenko Scientific Society in Cherkasy]. Cherkasy, 47–51 [in Ukrainian].
Mykhaіlіuk, Yu. (2012). Ukrainian peasantry in the 15th – first half of the 16th century in the vision of M. Dovnar-Zapolsky and P. Klepatsky. Ukrayins’kyy selyanyn [Ukrainian peasant], 13, 33–36 [in Ukrainian].
Muzychko, O. (2005). Historian Fedor Ivanovich Leontovych (1833–1910): life and scientific activity. Odesa [in Ukrainian].
Schreyer, J. (1861). A Brief Historical Look at the Fate of the Peasant Class in Lithuania. A Commemorative Book of the Vilnius Province for 1861. Part Two. Vilnius [in Russian].
Lyubavsky, M. (1892). Regional division and local government of the Lithuanian-Russian state at the time of the publication of the First Lithuanian Statute. Moscow [in Russian].
Mordovtsev, D. (1861). Peasants in Southwestern Rus’ in the 16th Century. Archive of Historical and Legal Information Relating to Russia. Book Three. Moscow, 19–64 [in Russian].
Leontovich, F. (1863). Peasants of Southwestern Russia under Lithuanian Law in the 15th and 16th Centuries. Universitetskie izvestiia [University News], 10–11, 1–48 [in Russian].
Antonovich, V. (1870) Preface. Archives of South-West Russia. Part VI. Vol. II. Acts on economic and legal relations of peasants in the 17th century. Kyiv, 1–64 [in Russian].
Belyaev, I. (1872). Stories from Russian History: Book Four. Part One. History of Polotsk or Northwestern Rus’ from Ancient Times to the Union of Lublin. Moscow [in Russian].
Novitsky, I. (1876). An essay on the history of the peasant class of South-Western Russia in the 15th – 18th centuries]. Kyiv [in Russian].
Bestuzhev-Ryumin, K. (1885). Russian History. Volume Two. Issue One. St. Petersburg [in Russian].
Ilovaisky, D. (1890). History of Russia. Volume Three. The Muscovite-Tsarist Period. Moscow [in Russian].
Leontovich, F. (1897). Peasant farm in the Lithuanian-Russian state. St. Petersburg [in Russian].
Grushevsky M. (1905). History of Ukraine-Rus. Volume V. Suspel-political and church structure and news in the Ukrainian-Russian lands of the XIV–XVІІ centuries]. Lviv [in Ukrainian].
Lyubavsky, M. (1915). An outline of the history of the Lithuanian-Russian state up to and including the Union of Lublin. Moscow [in Russian].
Vladimirsky-Budanov, M. (1893). Peasant land ownership in Western Russia until the middle of the 16th century. Readings in the historical society of Nestor the Chronicler. Kyiv, 7, 12–92 [in Russian].
Bershadsky, S. (1888). Avram Ezofovich Rebichkovich, treasurer of the zemstvo, member of the Rada of the Grand Duchy of Lithuania. An excerpt from the history of internal relations of Lithuania at the beginning of the 16th century. Kiev antiquity. Monthly historical journal. [in Russian].
Dovnar-Zapolsky, M. (1901). State economy of the Grand Duchy of Lithuania under the Jagiellons. Vol. 1. Kyiv [in Russian].
Leontovich, F. (1899). On the history of the administrative system of the Lithuanian state. I. The class type of the territorial-administrative composition of the Lithuanian state. II. The lord’s court in the Lithuanian state. Warsaw [in Russian].
Leontovich, F. (1897). Peasant farmstead in the Lithuanian-Russian state. Issue II. Peasant industrialists. Warsaw [in Russian].
Leontovich, F. (1898). The Peasant Farm in the Lithuanian-Russian State. Part III. Rural Craftsmen. Warsaw [in Russian].
Grushevsky, M. (1894). Barskoe starostvtvo, historical essays (15th–18th centuries). Kyiv [in Russian].
Picheta, V. (1917). Agrarian reform of Sigismund Augustus in the Lithuanian-Russian state. Part 1. Preparation and implementation of the reform. Moscow [in Russian].
Vladimirsky-Budanov, M. (1892). Forms of peasant land ownership in the Lithuanian-Russian state in the 16th century. Kievskii sbornik v pomoshch postradavshim ot neurozhaya [Kiev collection to help those affected by crop failure]. Kyiv [in Russian].
Grushevsky M. (1896.). New reports about the internal structure of the Grand Duchy of Lithuania. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka [Notes of the Shevchenko Scientific Partnership], IX, 1–32 [in Ukrainian].