Реалізація енергетико-комунікаційних проектів на Південному Кавказі у контексті вірмено-азербайджанського Нагірно-Карабахського конфлікту (1993–2013 рр.)

Анотація

Анотація. Мета. Статтю присвячено реалізації енергетико-комунікаційних проектів на Південному Кавказі. Наукова новизна. Взаємний вплив регіональних конфліктів та енергетичних питань неможливо заперечити. Особливо в такому складному регіоні, як Південний Кавказ, де конфлікти, що існують і тривають, є одними з основних факторів, які перешкоджають інтеграції країн регіону у світову політичну й економічну систему. Зокрема, нагірно-карабахський конфлікт, який продовжувався у 1988–2020 рр. і, зрештою, завершився відновленням територіальної цілісності Азербайджану, тривалий час перешкоджав ефективному використанню енергетичних ресурсів останнього для економічного та соціального розвитку, а також активній участі у забезпеченні світової енергетичної безпеки. Після того як у 1993 р. Г. Алієв повернувся до влади вдруге, він поклав край політичній кризі й економічному спаду в країні, розпочавши глибокі реформи заради добробуту населення. Незважаючи на неврегульованість конфлікту, у травні 1994 р. Г. Алієв зміг укласти з Вірменією угоду про припинення вогню і для цього розробив продуману нафтову стратегію, яку успішно реалізував. Основою цієї стратегії було укладання контрактів з іноземними компаніями на використання каспійської нафти, будівництво трубопроводів для експорту нафти та газу, а також збільшення інвестицій в економіку країни. Після 2003 р. І. Алієв успішно продовжив цю стратегію. Висновки. У результаті, до 2013 р. Азербайджан став однією з провідних країн світу за темпами економічного розвитку. Введення в експлуатацію нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан, газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум, реалізація таких міжнародних проектів, як Південний газовий коридор, TANAP, TAP, поглиблення економічних реформ дало новий імпульс розвитку країни. Азербайджан став важливим і надійним партнером у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Це дозволило Азербайджану підвищити свою військову міць, обігнати Вірменію за всіма параметрами розвитку та звільнити свої території, забезпечивши суверенітет на всій території.