Метаісторичні контексти історичних наративу та дискурсу

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

П. Кретов
O. Кретова

Анотація

Анотація. Постання віртуального виміру людської смислогенерації гранично зближує мовлення та дію, що зумовлює своєрідну інтерференцію властивостей дискурсу та наративу. Це відбувається насамперед у вимірі метаісторії як метатеоретичної підстави будь-яких наративів і дискурсивних практик. Метою статті є окреслення змісту кореляції між метаісторією як модусом історичного, соціокультурного і філософського знання та її онтологічним, гносеологічним і етичним виміром під кутом зору наративних і дискурсивних практик. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні спроби структурування кореляції між концептами метаісторії, історичних дискурсу та наративу в межах парадигмально відмінних філософських підходів. Оригінальність дослідження полягає в обґрунтуванні онтологізуючого й трансгресуючого функціоналу метаісторії як фактору спротиву дегуманізації горизонту смислів сучасної людини. Висновки. Концепт метаісторії є релевантним як смислогенеративна модель для сучасної філософської картини світу й наукового образу реальності. Цей концепт не може тлумачитись виключно інструментально, оскільки як символічна конструкція і філософема може бути розглянутий як маркер онтологізації історичних дискурсу та наративу. Історичний дискурс є мінімальною формою дескрипції подієвості людського досвіду, а сукупність цих дискурсів формує наратив як суперадитивне ціле, тобто таку сукупність елементів, значення та смисл якої виходять за межі суми складників. Своєю чергою метаісторія окреслює не лише персоналістичний, екзистенційний вимір рецепції реальності та вербалізації досвіду в дискурсі й наративі, але і онтологічні межі, масштаб людської візії реальності, позначаючи таким чином людські трангресію і трансцензус як здійснений засобами мови та розуміння вихід за межі досвіду, семіотичних кодів і когнітивних налаштувань.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті
Біографії авторів

П. Кретов

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціальних та політичних наук Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси, Україна

O. Кретова

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси, Україна

Посилання

References

Zapolskykh, S. (2005). Historical discourse and translation problems. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriya: Filolohichni nauky [Bulletin of Sumy State University. Series Philological Sciences], 5(77), 127–133 [in Ukrainian].

Zashkilnyak, L. (2012). Historical memory and historiography as a research field for intellectual history. National and historical memory, 5, 855–862. Kyiv [in Ukrainian].

Ishchenko, Y. (2006). The concept of “metahistory” by Serhiy Krymsky and the discourse of the philosophy of history by Paul Ricoeur. Dukh i Litera [Spirit and Letter], 15–16, 172–178 [in Ukrainian].

Krymskyi, S. (2003). Queries of philosophical meanings. Kyiv [in Ukrainian].

Pavlenko, Yu. V. (2009). Metahistory. Encyclopedia of the History of Ukraine, vol. 6. Kyiv [in Ukrainian].

Ricker, P. (2001). History and Truth. Kyiv [in Ukrainian].

Foucault, М. (2019). “Discourse and Truth” and “Parresia”. Chicago.

Kretov, P. (2024). The concept of immortality and the transformation of the idea of enlightenment: I. Kant and J. M. E. McTaggart. Filosofska Dumka, 2, 78–90.

Kretov, P., Kretova, O. (2017). Symbolic Landscape of Consciousness: Man Between Representationalism, Functionalism and Relativism. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 12, 40–49.

White, H. (1973). Metahistory. The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore: JHU Press.