Формування досвіду: феноменологічний аспект історичної реальності
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. У статті розглянуто проблематику трансформації базових підходів до історичної реальності, історичного наративу, історичного дискурсу. Феномен історичної реальності інтерпретовано під кутом зору феноменологічної традиції в західній філософії ХХ ст.
Метою статті є окреслення сучасних трансформацій феноменологічної проблематики формування досвіду принагідно до історичних знання та дискурсу, а також мовних механізмів формування картини світу.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в окресленні пізнавального потенціалу використання феноменологічного підходу до історичного наративу та відповідної системи дискурсів у контексті пошуків гуманітаристики першої чверті ХХІ ст.
Висновки. Феноменологічна методологія та настанови для подолання обмеженості суб’єкт-об’єктної дихотомії в гуманітаристиці назагал та у філософії історії зокрема є досить актуальною. Евристично тлумачена категорія досвіду є універсальною щодо сприйняття історичної реальності когнітивним агентом. Психоафективна сфера свідомості та соціальних емоцій може бути розгляднута як тригер феноменологічного підходу до історичних наративу, дискурсів та мовних практик. Переживання й осмислення історії в межах свідомості має символічний характер, а історичний досвід концептуалізований в наративі й дискурсі. Феноменологічна візія історичної реальності як компонент індивідуальної та колективної свідомості, колективної уяви і громадської думки є досить перспективною. Феноменологічний підхід є релевантним не лише для публічної історії та колективної пам’яті суспільства, але і для трансформації історії як академічної дисципліни. Також важливе значення має феноменологічне переживання історичної реальності для формування ідентичностей усіх рівнів, а також спротиву технікам постправди в межах сучасного медіапростору як горизонту смислів сучасної людини в умовах цифровізації.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Habriielian, O. A. (2010). Filosofiia istorii. [Philosophy of history] O. A. Habriielian, I. I. Kalnoi, O. P. Tsvietkov. K. : Akademvydav. [in Ukrainian].
Huserl, E. (2021). Kartezianski medytatsii. Vstup do fenomenolohii. [Cartesian Meditations. Introduction to phenomenology]. K. : Tempora. [in Ukrainian].
Kozellek, R. (2005). Mynule maibutnie. Pro semantyku istorychnoho chasu. [The past is the future. On the semantics of historical time]. K. : Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Kolesnyk, I. (2019). Hlobalna istoriia. Istoriia poniat. [Global history. The history of concepts]. K. : NAN Ukrainy; Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian].
Pavlenko, Yu. V. (2005). Istoriosofiia. [Historiosophy]. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of modern Ukraine] ; redkol.: I. M. Dziuba, A. I. Zhukovskyi, M. H. Zhelezniak ta in. ; NAN Ukrainy, NTSh. K. : Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. URL: https://esu.com.ua/article-12819 [in Ukrainian].
Petrenko-Tseunova, O. Chomu istoriia – na chasi? Poiasniuiut naukovtsi. [Why is history timely? Scientists explain]. Tyzhden. 2022. 19 lypnia. URL: https://tyzhden.ua/chomu-istoriia-na-chasi-poiasniuiut-naukovtsi/ [in Ukrainian].
Riuzen, Y. (2010). Novi shliakhy istorychnoho myslennia. [New ways of historical thinking]. Per. z nim. V. Kamianets. Lviv : Litopys. [in Ukrainian].
Sklokin, V. (2009). Franklin Ankersmit – teoretyk ryzykovanoi istoriohrafii. [Franklin Ankersmit is a theoretician of risky historiography]. Ukraina Moderna. № 15. S. 237–245. [in Ukrainian].
Boddice, R. (2017). The History of Emotions : Past, Present, Future. Revista de Estudios Sociales, No. 62. Рp. 10–15. DOI: https://doi.org/10.7440/res62.2017.02 [in English]
Carr, D. (2014). Experience and History : Phenomenological Perspectives on the Historical World. Oxford, Oxford University Press. [in English]
Carr, D. (2021). Historical Experience. Essays on the Phenomenology of History. London : Routledge. [in English]
Jalava, M. (2019). Emotions in Historiography : The Case of the Early Twentieth-Century Finnish Community of Historians. História da Historiografia. Vol. 12, no. 31, Pp. 113–143. DOI: https://doi.org/10.7440/res64.2018.03 [in English]
Kivimäki, V., Suodenjoki, S., Vahtikari, T. (2021). Lived Nation : Histories of Experience and Emotion in Understanding Nationalism. In: Kivimäki V., Suodenjoki S., Vahtikari T. (eds) Lived Nation as the History of Experiences and Emotions in Finland, 1800-2000. Palgrave Studies in the History of Experience. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-69882-9_1 [in English]
Kokko, H., Harjula, M. (2023). Social History of Experiences: A Theoretical-Methodological Approach. Іn book: Experiencing Society and the Lived Welfare State. Ed.: P. Haapala, M. Harjula, H. Kokko. Palgrave Macmillan Cham. Рp.17–40. [in English]
Kretov, P. V., Kretova, O. I. (2021). Anticorrelationism cluster and performative narrative. Philosophy, Economics and Law Review. Vol. 1, no. 2. Pp. 7–17. [in English]
Kretov, P., Kretova, О. (2017). Symbolic landscape of consciousness : man between representationalism, functionalism and relativism. Anthropological Measurements of Philosophical Research. № 12. С. 40–49. DOI: 10.15802/ampr.v0i12.119122. [in Ukrainian].
Loidolt, S. (2021). Order, Experience, and Critique : The phenomenological method in political and legal theory. Cont. Philos. Rev. Vol. 54. Pp. 153–170. [in English]
Nagy, P. (2008). Historians and Emotions : new theories, new questions. Hypotheses. 24 Oct. URL: https://emma.hypotheses.org/147 [in English]
Ortega-Sánchez, D., Blanch, J. P., Pérez-González, С. (2020). Emotions and Construction of National Identities in Historical Education. Education Sciences. no. 10 (11): 322. https://doi.org/10.3390/educsci10110322. [in English]