Привласнення української історії при формуванні військово-морських традицій у сучасній Росії

Анотація

Анотація. У статті розглянуто процес привласнення української морської історії у формуванні сучасного російського міфу про себе як морську державу з давніми військово-морських традиціями та легітимізацію територіальних претензій, з одночасним запереченням права України на окрему історичну тяглість і державність. Мета статті полягає у розвінчанні міфу про Росію як морську державу, деконструкції російських історичних наративів, які спрямовані не на науковий пошук, а на міфологізацію минулого з метою політичної мобілізації та обґрунтування експансіоністських дій, включно з військовою агресією. Наукова новизна. Досліджено процес системної апропріації української морської спадщини російською історіографією, яка виконувала функцію ідеологічного обґрунтування експансії та підриву історичної суб’єктності України. Висновки. Досліджена трансформація парадигми російської історіографії має чітко виражену ідеологічну функцію. По-перше, вони спрямовані на створення імперського міфу, який утверджує образ Росії як споконвічної морської держави, спадкоємиці Київської Русі, з глибокими військово-морськими традиціями. По-друге, цей міф слугує виправданню агресивної політики – легітимізації територіальних претензій, зокрема, щодо Криму, та запереченню права України на окрему історичну тяглість і державність. Отже, йдеться не про академічні суперечки, а про цілеспрямовану політику історичного привласнення. Росія використовує українську військово-морську спадщину – від морської активності Київської Русі до героїки козацьких флотилій – як інструмент гібридної війни, де історія перетворюється на поле бою. Традиції флоту стали ключовим елементом імперського міфу про Росію як морську державу. Розвінчання цього міфу означає повернення до історичної реальності – до Московії як континентального князівства, позбавленого морської ідентичності.