Відновлення історичної пам’яті боротьби холодноярців 1918–1922 рр.: комеморативні практики

Анотація

Анотація. Метою статті є обґрунтований попереднім аналізом історіографії намір привернути увагу наукової громадськості та дослідити проблему холодноярських подій доби Української революції 1917–1921 рр., синхронно охопивши цим пізнавальним інтересом самі історичні події Холодноярського повстання 1918–1922 рр., унікальну джерельну базу, насамперед оригінальні матеріали краєзнавчих музеїв, а головне – численні публікації, що через відсутність належного інтересу до локальної історії вкрай рідко потрапляли в орбіту узагальнюючих праць. Наукова новизна. У статті вперше проаналізовано матеріали регіональних наукових форумів (конференцій, симпозіумів, круглих столів, семінарів) останніх десятиліть, що присвячені холодноярським подіям доби Української революції (з урахуванням їхньої специфіки). Частина цього доробку істориків, краєзнавців, також «патріотично налаштованих» публіцистів цінна тим, що презентує оригінальні артефакти музейних фондів, зокрема й тих, які відносно нещодавно потрапили до їхніх колекцій. Висновки. Потреба такої розвідки є очевидною з погляду того, що напрацьовані раніше сюжети «місцевої» історії здебільшого лишаються маловідомими широкому загалу дослідників. Нерідко поширення опублікованих статей та тез обмежувалося колом самих учасників зібрань. У цьому сенсі існуюча дотепер периферійність знань та локальний характер залучення цих матеріалів у дослідницький процес продовжують сумну традицію ігнорування, упередженого замовчування холодноярських подій комуністичним режимом. Кажучи інакше, відродження козацьких традицій на національному ґрунті (чим власне відомий Холодний Яр революційної доби) виявилося настільки «ідеологічно незручним» для політиків та істориків, що відголосок цього несприйняття відчувається до наших днів. Тобто, як не дивно, але навіть після 1991 р. такою стереотипною перцепцією керувалося багато чиновників та служителів Кліо. Своєю чергою, потреба творення більш досконалих наукових синтезів мотивована кількома додатковими обставинами. Одна з них – необхідність протистояти усталеним міфам та стереотипам, що шкодять об’єктивізації наукових наративів, водночас – формуванню цілком відповідних комеморативних практик. В умовах перманентної гібридної війни, що її північно-східний сусід веде проти України, ці завдання набули значення національної безпеки.