Київська Русь за правління синів Ярослава Мудрого в оцінках польських істориків кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ю. Беднарчук

Анотація

Анотація. Метою статті є вивчення специфіки дослідження польськими науковцями, які працювали з кінця ХІХ ст. й до початку ІІ Світової війни, історії правління синів Ярослава Мудрого та оцінки вченими цього періоду в історії Київської Русі та польсько-руських відносин. Методологія дослідження передбачає використання загальнонаукових та спеціально історичних методів дослідження, таких як аналізу та синтезу, порівняння, критики історичних джерел, генетичного методу та інших, комплексне поєднання принципів історизму, об’єктивізму й системності. Наукова новизна статті полягаю у тому, що у ній вперше у вітчизняній науці розглядається специфіка вивчення польськими дослідниками кінця ХІХ ст. – 1939 р. проблем історії Київської Русі за правління синів Ярослава Мудрого. Висновки. Для польських науковців, що працювали у часи із кінця ХІХ ст. й до початку ІІ Світової війни важливим було дослідження історії Київської Русі, із якою їх предків єднало багато сторінок спільного минулого. Також багато уваги вони приділяли простеженню різноманітних закономірностей та паралелей у розвитку середньовічної польської та руської держав, що дозволяло краще зглибити самі механізми історичних процесів. Таким важливим періодом, що привертав увагу польських істориків був час переходу Київської Русі від одноосібного централізованого правління за часів Ярослава Мудрого до початку удільної роздробленості за князювання його синів. Вчені досліджували утвердження системи сеньйорату у Київській Русі часів Ярославичів та її характеристики й порушення закладених принципів, що поглиблювали внутрішньополітичні конфлікти й призводили до розколу держави. Багато уваги історики звертали на внутрішні конфлікти між руськими князями та участі у них польських володарів, зокрема Болеслава ІІ. Вивчали міжнародні аспекти діяльності Ізяслава Ярославича та пошуку ним союзників. У даному контексті були спроби зображення міжусобиць Ярославичів як конфлікту між прозахідною та провізантійською партіями у руському політикумі. В оцінках деяких польських істориків період правління синів Ярослава Мудрого зображувався як час поразки ідеї єдності із Римською церквою, до якої схилявся Ізяслав І, й утвердження про візантійської церковної ортодоксії, яку підтримував Всеволод І. Також підкреслювалась значимість появи половецької загрози, що стала важливим фактором як зовнішньополітичних відносин, так і чинником у внутрішньополітичній боротьбі.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті
Біографія автора

Ю. Беднарчук

аспірант кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франкa, м. Дрогобич, Україна

Посилання

Błachowska, K. (2004). The history of medieval Ruthenia in the works of Lviv historians at the turn of the 19th and 20th centuries. Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. Vol. II. Rzeszów [in Polish].

Hrynevych, Т. (2010). Kyivan Rus in the discussions of Polish historians of the interwar period. Istoriohrafichni doslidzhennya v Ukraini [Historiographical research in Ukraine], 20, 278–297 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2007). The first volume of Mykhailo Hrushevsky’s “History of Ukraine-Rus” in the assessments of contemporaries. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini [Historiographical research in Ukraine], 17, 16–38 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2002). Theoretical and methodological bases of historical views of Mykhailo Hrushevsky (end of the XIX – beginning of the XX century). Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V. (2000). The first volume of M. Hrushevskyi’s “History of Ukraine-Rus” (on the problem of the evolution of historical-theoretical views). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka [Scientific notebooks of the Faculty of History of Ivan Franko Lviv National University], 3, 252–256 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2006). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in Polish historiography (late 19th – 20th centuries). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical journal], 5, 67–82 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2008). The creative heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the estimation of contemporaries (end of the 19th – 30s of the 20th century). Kyiv; Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V. (2010). Hrushevsky studies: methodological problems of progress. Kraieznavstvo [Local history], 3, 29–35 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2012). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in the historiography of Central-Eastern Europe (end of the 19th – 30s of the 20th century). Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V. (2013). Monographic Hrushevskiana: an attempt at generalization. Hurzhiivski istorychni chytannia [Gurzhyi’s historical readings], 6, 104–107 [in Ukrainian].

Telvak, V.V., Telvak, V.P. (2021). Modern Hrushevsky science: gains, losses, prospects. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical journal], 5, 4–16 [in Ukrainian].

Telvak, V., Telvak, V. (2018). Ukrainian historiography in the mirror of polish journalism (Mykhailo Hrushevsky contra Francishek Ravita-Gavronsky). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [European Historical Bulletin], 7, 46–53.

Telvak, V., Yanyshyn, B., Telvak, V. (2023). Between cooperation and conflict: Mykhailo Hrushevskyi through the eyes of Polish intellectuals of the late 19th and early 20th centuries. Echa Przeszłości, XXIV/2, 89–104.

Telvak, V., Yanyshyn, B. (2021). “Geschichte des Ukrainischen (Ruthenischen) volkes” of Mykhailo Hrushevsky in the discussions of the beginning of the XXth century. Studia Historica Nitriensia, Vol. 25, 1, 71–90.

Szujski, J. (1895). History of Poland. Vol. I. Kraków [in Polish].

Szujski, J. (1889). Twelve books of Polish History, concisely told. Warszawa [in Polish].

Lewicki, A. (1884). Outline of the History of Poland and the Russian Countries connected with it. Kraków [in Polish].

Jabłonowski, A. (1912). History of Southern Ruthenia until the f all of the Republic of Poland. Kraków [in Polish].

Koneczny, F. (1917). History of Russia. Vol. I. To the year 1449. Warszawa [in Polish].

Dąbrowski, J., Halecki, O. (1939) Great Universal History. Vol. IV, part II. History of Europe from the 10th–14th centuries and the end of the Middle Ages. Warszawa [in Polish].

Koneczny, F. (1902). History of Poland under the Piast dynasty. Kraków [in Polish].

Sokolnicki, M. (1931). World History. Vol. I. Ancient Period. Barbarians on the Ruins of Rome. Warzszawa [in Polish].