Михайло Грушевський про освіту і науку як чинники післявоєнної відбудови

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В. Тельвак
О. Гончар
О. Владига

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає у відтворенні особливостей бачення М. Грушевським важливості чинників освіти і науки для післявоєнної відбудови українських земель. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. Наукова новизна статті полягає у дослідженні малознаної проблеми розуміння М. Грушевським освіти та науки як чинників післявоєнної відбудови. Висновки. У підсумку відзначено, що М. Грушевський надавав першочергової ваги чинникам освіти та науки для відбудови українських земель після завершення Першої світової війни. На його аргументоване переконання, держава повинна особливо інтенсивно інвестувати в розбудову всіх щаблів україномовної освіти – від початкового до університетського рівнів. При цьому нова освітня програма, вказує історик, має набути максимальної інтернаціоналізації для оперативного засвоєння культурних здобутків західних партнерів. Це має стати запорукою виховання свідомого й освіченого покоління українських громадян, підготовлених для докорінної модернізації всіх сторін життя країни. Перебудова освітніх процесів, переконаний М. Грушевський, має супроводжуватися змінами науково-організаційного плану. Зусилля вченого в цьому напрямку були сфокусовані на створення широкої мережі українських наукових інституцій, модератором діяльності яких повинна була стати національна Академія наук. Саме такий симбіоз освітніх і наукових чинників, аргументував визначний історик, здатний забезпечити швидке та якісне відновлення зруйнованих війною українських земель.


Відзначимо, що за всієї умовності історичних паралелей, запропонований М. Грушевським рецепт національного одужання за незначних коректив вповні придатний для сьогоденної ситуації подолання наслідків російської агресії. Адже путінська реінкарнація рашизму першочергово атакує саме українську культуру, намагаючись вразити основи національної ідентичності й тим самим здолати нашу опірність. Тож власне до питань освіти і науки сьогодні, як і понад століття тому, повинна бути прикута першочергова увага української держави.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті
Біографії авторів

В. Тельвак

Віталій ТЕЛЬВАК – доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна

О. Гончар

Ольга ГОНЧАР – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, м. Київ, Україна

О. Владига

Ольга ВЛАДИГА – кандидатка історичних наук, викладачка історії Львівського вищого професійного училища комп’ютерних технологій та будівництва, м. Львів, Україна

Посилання

References

Pankova, S. M. (2018). Journalism of Mykhailo Hrushevskyi as a source of research on social and political thought in Ukraine at the end of the 19th – beginning of the 20th century: thesis candidate history Sciences: 07.00.06. Kyiv [in Ukrainian].

Hyrych, I. (2015). Mykhailo Hrushevskyi: journalism of the Ukrainian revolution (1917–1919). In: Hrushevskyi M. Povorotu ne bude!: Sotsialno-politychni pratsi 1917–1918 rr. [Hrushevskyi M. There will be no return!: Social and political works of 1917–1918]. Kharkiv: Vydavets Savchuk O.O., 942. [in Ukrainian].

Telvak, V. (2008). The creative heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the estimation of contemporaries (end of the 19th – 30s of the 20th century). Kyiv; Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V. (2012). The figure of Mykhailo Hrushevskyi in the historiography of Central-Eastern Europe (end of the 19th – 30s of the 20th century). Drohobych [in Ukrainian].

Telvak, V., Kurylyshyn, K., Telvak, V. (2022). Mykhailo Hrushevskyi and the magazine “Dilo”: cooperation, conflicts, reception (until 1914). Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy [Manuscript and book heritage of Ukraine], 28, 347–371 [in Ukrainian].

Pyrig, R., Telvak, V. (2021). Mykhailo Hrushevskyi: biography against the background of the times. Kherson [in Ukrainian].

Pyrig, R., Telvak, V. (2016). Mykhailo Hrushevskyi: biographical essay. Kyiv [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. S. (2005). The next thing to do. Hrushevskyi M. S. Hrushevskyi M. S. Tvory: u 50 t. T. 3 [Works: in 50 volumes, V. 3]. Lviv: “Svit” Publishing House, 522–527 [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. S. (2007). Address “To Ukrainians – professors and teachers of higher schools”. Hrushevskyi M. S. Tvory: u 50 t. T. 4. Kn. 1 [Hrushevskyi M. S. Works: in 50 volumes, V. 4. B. 1]. Lviv: “Svit” Publishing House, 5 [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. S. (2007). On the threshold of New Ukraine: Hatreds and dreams. Hrushevskyi M. S. Tvory: u 50 t. T. 4. Kn. 1 [Hrushevskyi M. S. Works: in 50 volumes, V. 4. B. 1]. 225–266 [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. S. (2007). History and its social and educational significance. Hrushevskyi M. S. Tvory: u 50 t. T. 4. Kn. 1 [Hrushevskyi M. S. Works: in 50 volumes, V. 4. B. 1]. Lviv: “Svit” Publishing House, 267–278 [in Ukrainian].

Sokhan, P. S., Ulyanovsky V. I., Kirzhaev S. M. (1993). M. S. Hrushevsky and Academia: idea, competition, activity. Kyiv [in Ukrainian].

Plastun, O. V. (2016). M. S. Hrushevskyi as an organizer of education during the days of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (March 1917 – April 1918). Barska zemlia Podillia: yevropeiska spadshchyna ta perspektyvy staloho rozvytku [Bar land of Podillia: European heritage and prospects for sustainable development]. Kyiv; Bar, 165–169 [in Ukrainian].

Onoprienko, V., Reent, O., Shcherban, T. (1998). Ukrainian Scientific Society: 1907–1921. Kyiv [in Ukrainian].

Ulyanovskyi, V. (2002). Why Hrushevskyi’s “Prague Historical School” was not created. Ukrainskyi istoryk [Ukrainian historian], 1–4, 209–256 [in Ukrainian].

Telvak, V. (2008). The activity of Mykhailo Hrushevskyi during the emigration period in discussions of the first half of the 20s. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini [Historiographic research in Ukraine], 18, 181–203 [in Ukrainian].

Matyash, I. (2000). Ukrainian Sociological Institute of M. S. Hrushevskyi: main directions and stages of activity. Ukrainskyi istoryk [Ukrainian historian], 4, 44–56 [in Ukrainian].

Yurkova, O. V. (1999). Activities of the research department of the history of Ukraine of M. S. Hrushevskyi (1924–1930). Kyiv: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. S. (2013). Speech by M. Hrushevskyi at the jubilee meeting on the occasion of the 60th anniversary of his birth and the 40th anniversary of scientific work (October 3, 1926). Hrushevskyi M. S. Tvory: u 50 t. T. 4. Kn. 2 [Hrushevskyi M. S. Works: in 50 volumes, V. 4. B. 2]. Lviv: “Svit” Publishing House, 345–349 [in Ukrainian].