Меморіальне законодавство РФ як засіб окупаційної політики: історико-правовий аналіз. Частина І. Теорія та практика кремлівської історичної політики
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета – аналіз меморіального законодавства РФ як одного з інструментів її окупаційної політики на українських землях. Новизна проблеми зумовлює також необхідність дослідити дотичні сегменти теми – теоретична еволюція поняття «меморіальне законодавство», його правова сутність, типологія, конфліктогенність, зумовленість кремлівською історичною політикою.
Наукова новизна. Поняття «меморіальні закони» з’явилося у Франції другої половини ХХ ст. і фактично означає закони для проголошення та закріплення офіційної версії історії. Це закони, які криміналізують певні твердження про минуле та містять правові норми щодо історичної пам’яті та меморіальних практик. Розвиток меморіального законодавства вимагає класифікації відповідних актів. Феномен законів пам’яті є одним із найбільш суперечливих питань у складних дискусіях про взаємозв’язок історії, пам’яті та права. Фактично меморіальні закони встановлюють норми та правила репрезентації минулого в інтересах теперішнього.
На так званому «постсовєтському» просторі меморіальне законодавство закріплює певні інтерпретації минулих подій, спрямовується переважно на отримання політичного результату і як інструмент легітимації влади. Такий процес особливо помітний у путінській Росії. За останнє десятиліття РФ прийнята найбільшу кількість законів та законопроєктів про пам’ять. Усі ці нормативно-правові акти встановлюють відповідальність винятково щодо подій Другої світової війни. Найбільш відомим з них є закон 2014 р. (стаття 354.1 Кримінального кодексу РФ), що передбачає кримінальну відповідальність за «реабілітацію нацизму». Саме цей націонал-популістський закон спричинив «війни пам’яті» між РФ, Україною та Польщею й остаточно сформував теперішню історичну політику Кремля.
Висновки. Одним із важливих інструментів окупаційної політики РФ на українських землях є меморіальне законодавство. Зростання кількості авторитарних режимів у Центральній та Східній Європі (Росія, Угорщина, Туреччина) зробили меморіальне законодавство елементом політики націонал-популізму. Складність аналізу законів про пам’ять у РФ зумовлена також тим, що її політичний режим не має навіть мінімального рівня демократії. Тому в цій країні-агресорі меморіальне законодавство слугує винятково завданню легітимації авторитарного режиму та його стабілізації. Водночас закони про пам’ять в РФ спрямовані не на захист історичної пам’яті, а на демонстрацію «значущості» Росії, з метою розширення її впливу на міжнародній арені. Загалом, кремлівське меморіальне законодавство лише імітує європейські зразки, спрямовані на заборону заперечення злочинів нацизму. Натомість його дійсна сутність – захищати не пам’ять жертв совєтського режиму, а сам цей режим, заперечуючи його злочини. У такий спосіб путінський режим намагається заперечувати уже власні злочини, зокрема й теперішній геноцид українців.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Meleshkyna, E. (2020) Memoryalnye zakony v postkommunystycheskykh stranakh. Polytyka pamiaty v sovremennoi Rossyy y stranakh Vostochnoi Evropy. Aktory, ynstytuty, narratyvy / pod red. A. Myllera, D. Efremenko [Memorial laws in post-communist countries. The politics of memory in modern Russia and the countries of Eastern Europe. Actors, institutions, narratives / ed. A. Miller, D. Efremenko]. SPb.: Yzd-vo Evropeiskoho unyversyteta v Sankt-Peterburhe [in Russ.]
Koposov, N. (2018) Memory Laws, Memory Wars: The Politics of the Past in Europe and Russia. Cambridge University Press.
Koposov, N. (2018) Memory Laws: Historical Evidence in Support of the «Slippery Slope» Argument. VerfBlog. URL: https://verfassungsblog.de/memory-laws-historical-evidence-in-support-of-the-slippery-slope-argument. doi: 10.17176/20180108-150448.
Kurilla, I. (2022) Bitva za proshloe. Kak politika menyaet istoriyu [The battle for the past. How politics changes history]. Moskva: Alpina Pablisher [in Russ.]
Koposov, N. (2020) Historians, Memory Laws, and the Politics of the Past. European Papers. Vol. 5, № 1.
Gliszczyńska-Grabias, A. (2014) Memory Laws or Memory Loss? Europe in Search of Its Historical Identity through the National and International Law. Polish Yearbook of International Law. Vol. XXXIV.
Koposov, N. (2020) Retropolitika, ili Istoricheskaya pamyat, demokratiya i populizm [Retropolitics, or Historical memory, democracy and populism. Koinon]. Koinon. T. 1. № 1–2 [in Russ.]
Dorskaya, A. A., Dorskij, A. Yu. (2019) «Vojny pamyati» i ih pravovoe izmerenie: memorialnye zakony kak yavlenie pravovoj zhizni konca HH – nachala XXI veka [“Memory wars” and their legal dimension: memorial laws as a phenomenon of legal life at the end of the 20th – beginning of the 21st centuries. Bulletin of the Moscow City Pedagogical University. Series: Legal Sciences]. Vestnik Moskovskogo gorodskogo pedagogicheskogo universiteta. Seriya: Yuridicheskie nauki. Vyp. 4 [in Russ.]
Dorskaya, A. A., Dorskij, A. Yu. (2020) Memorialnye zakony kak instrument legitimacii vlasti [Memorial laws as a tool for legitimizing power. Bulletin of St. Petersburg University. Series: Law]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Seriya: Pravo. № 1 [in Russ.]
Kahn, R. (2018) Free Speech, Official History and Nationalist Politics: Toward a Typology of Objections to Memory Laws. Florida Journal of International Law. Vol. 31, Iss. 1.
Cherviatsova, A. (2021) Memory Wars: The Polish-Ukrainian Battle about History. MELA (Memory Laws in European and Comparative Perspective). URL: https://melaproject.org/blog/340.
Bernhard, M., Kubik, J. (2014) Introduction. Twenty years after Communism: The Politics of Memory and Commemoration / ed. by M. Bernhard, J. Kubik. Oxford University Press.
Malinova, O. (2020) Rezhim pamyati kak instrument analiza: problemy konceptualizacii [Memory mode as a tool of analysis: problems of conceptualization. The politics of memory in modern Russia and the countries of Eastern Europe. Actors, institutions, narratives / ed. A. Miller, D. Efremenko]. Politika pamyati v sovremennoj Rossii i stranah Vostochnoj Evropy. Aktory, instituty, narrativy / pod red. A. Millera, D. Efremenko. Sankt-Peterburg: Izd-vo Evropejskogo universiteta v Sankt-Peterburge [in Russ.]
Dorskaya, A., Pashencev, D. (2021) Oficialnaya politika pamyati: sravnitelnyj analiz zakonodatelstva i sudebnoj praktiki sovremennyh gosudarstv [Official memory policy: comparative analysis of legislation and judicial practice of modern states. Journal of Foreign Legislation and Comparative Law]. Zhurnal zarubezhnogo zakonodatelstva i sravnitelnogo pravovedeniya. T. 17, № 6 [in Russ.]
Kasyanov, G. (2016) Istoricheskaya politika i «memorialnye» zakony v Ukraine: nachalo XXI v. [Historical politics and “memorial” laws in Ukraine: the beginning of the 21st century. Historical expertise]. Istoricheskaya ekspertiza. № 2 [in Russ.]
Matusevich, O. (2014) Memorialnoe zakonodatelstvo: genezis i protivorechiya [Memorial legislation: genesis and contradictions. Proceedings of BSTU]. Trudy BGTU. Minsk. № 5 [in Russ.]
Heinze, E. (2020) Law and Historical Memory: Theorising the Discipline. MELA (Memory Laws in European and Comparative Perspective). URL: https://melaproject.org/blog/252.
Gliszczyńska, A. (2018) Law and Memory. VerfBlog. URL: https://verfassungsblog.de/law-and-memory. doi: 10.17176/20180104-103227.
Koposov, N. (2014) Pamyat v zakone [Memory is in law. Russian magazine]. Russkij zhurnal. URL: http://www.russ.ru/Mirovaya-povestka/Pamyat-v-zakone [in Russ.]
Soroka, G., Krawatzek, F. (2019) Nationalism, Democracy, and memory laws. Journal of Democracy. Washington. Vol. 30, no. 2.
Heinze, E. (2022) Should governments butt out of history? MELA (Memory Laws in European and Comparative Perspective). URL: https://melaproject.org/blog/540.
Koch, S. (2018) Memorialna polityka susidiv Ukrainy: vid stratehii natsionalnoho suverenitetu do «Velykykh derzhav» [The memorial policy of Ukraine's neighbors: from the strategy of national sovereignty to the «Great States». Politicus]. Politykus. № 4 [in Ukr.]
Orlova, I. (2017) Istoricheskoe znanie kak predmet sociologicheskogo analiza (fenomenologicheskij aspekt) [Historical knowledge as a subject of sociological analysis (phenomenological aspect). Sociological research]. Sociologicheskie issledovaniya. 2017. № 9 [in Russ.]
Galimova, L., Nikonova, L. (2021) Pravoprimenitelnaya praktika v oblasti zashity istoricheskoj pamyati [Law enforcement practice in the field of protection of historical memory. Humanities in the 21st century]. Gumanitarnye nauki v XXI veke. № 17 [in Russ.]
Hapaeva, D. (2008) Svoboda istorii – eto svoboda vseh [Freedom of history is freedom for everyone. Russian magazine]. Russkij zhurnal. URL: http://www.russ.ru/pole/Svoboda-istorii-eto-svoboda-vseh [in Russ.]
Koposov, N. (2011) Pamyat strogogo rezhima: istoriya i politika v Rossii [High Security Memory: History and Politics in Russia]. Moskva: NLO [in Russ.]
Baranowska, G., Wójcik, A. (2017) In defence of Europe’s memory laws. Eurozine. URL: https://www.eurozine.com/in-defence-of-europes-memory-laws.
Wójcik, A. (2017) Memory Laws and Security. How memory laws interact with various understanding of «security». Respublica. URL: https://publica.pl/teksty/wojcik-memory-laws-and-security-62685.html.
Koposov, N. (2010) Memorialnyj zakon i istoricheskaya politika v sovremennoj Rossii [Memorial law and historical policy in modern Russia. Ab imperio]. Ab imperio. № 2 [in Russ.]
(2021) Rossiya: prestupleniya protiv istorii: doklad Mezhdunarodnoj federacii za prava cheloveka [Russia: crimes against history: report of the International Federation for Human Rights] [in Russ.]
Kurilla, I. (2021) Istoriya kak yazyk politiki [History as the language of politics. New Past]. Novoe Proshloe. № 1 [in Russ.]
Miller, A. (2020) Vvedenie. Bolshie peremeny. Chto novogo v politike pamyati i v ee izuchenii? [Introduction. Big changes. What's new in the politics of memory and its study? The politics of memory in modern Russia and the countries of Eastern Europe. Actors, institutions, narratives / ed. A. Miller, D. Efremenko]. Politika pamyati v sovremennoj Rossii i stranah Vostochnoj Evropy. Aktory, instituty, narrativy / pod red. A. Millera, D. Efremenko. SPb.: Izd-vo Evropejskogo universiteta v Sankt-Peterburge [in Russ.]
Ivashevskij, S. (2022) Realizaciya memorialnogo zakonodatelstva v rossijskom obrazovanii [Implementation of memorial legislation in Russian education. Bulletin of the Nizhny Novgorod Institute of Management]. Vestnik Nizhegorodskogo instituta upravleniya. № 1 [in Russ.]
Fokin, A., Kozlov, D. (2023) Vityaz na raspute: rossijskie issledovaniya pamyati na rubezhe 2010–2020-h godov [Knight at the crossroads: Russian memory research at the turn of the 2010–2020s. Laboratorium: Journal of Social Research]. Laboratorium: zhurnal socialnyh issledovanij. № 1 [in Russ.]
Kurilla, I. (2012) Politicheskoe «ispolzovanie istorii» v sovremennoj Rossii [The political “use of history” in modern Russia. Bulletin of Volgograd State University. Episode 4: History. Regional studies. International relationships]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 4: Istoriya. Regionovedenie. Mezhdunarodnye otnosheniya. № 1 [in Russ.]
Miller, A. (2016) Politika pamyati v Rossii. Rol negosudarstvennyh agentov [The politics of memory in Russia. The role of non-state agents. History, memory, politics / ord. by G. Kasyanov, O. Gaidai]. Istoriya, pam’yat, politika / uporyad. G. Kasyanov, O. Gajdaj. Kyiv: Institut istoriyi Ukrayini NANU [in Russ.]
Kurilla, I. (2015) Ot knyazya Vladimira k Stalinu. Kak Putin poteryal vlast nad simvolami [From Prince Vladimir to Stalin. How Putin lost power over symbols. PONARS Eurasia]. PONARS Eurasia. URL: https://www.ponarseurasia.org/7802 [in Russ.]
Egorov, V. (2019) Memorialnye daty kak element grazhdanskoj religii: sekulyarnoe i konfessionalnoe izmereniya [Memorial dates as an element of civil religion: secular and confessional dimensions. Bulletin of A. S. Pushkin Leningrad State University]. Vestnik Leningradskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. S. Pushkina. № 1 [in Russ.]
Khapaeva, D. (2016) Triumphant memory of the perpetrators: Putin’s politics of re-Stalinization. Communist and Post-Communist Studies. University of California (Oakland). Vol. 49, no. 1.
Kurilla, I. (2016) Vozvrashenie Stalina. Kak ponyat obostrenie istoricheskoj politiki v Rossii [Return of Stalin. How to understand the aggravation of historical politics in Russia. PONARS Eurasia]. PONARS Eurasia. URL: https://www.ponarseurasia.org/8472 [in Russ.]
Efremenko D., (2020) Nadnacionalnaya identichnost i politika pamyati v Evropejskom soyuze: implikacii dlya Rossii i postsovetskogo prostranstva [Supranational identity and the politics of memory in the European Union: implications for Russia and the post-Soviet space. The politics of memory in modern Russia and the countries of Eastern Europe. Actors, institutions, narratives / ed. A. Miller, D. Efremenko]. Politika pamyati v sovremennoj Rossii i stranah Vostochnoj Evropy. Aktory, instituty, narrativy / pod red. A. Millera, D. Efremenko. SPb.: Izd-vo Evropejskogo universiteta v Sankt-Peterburge [in Russ.]
Letnyakov D., (2023) Istoricheskaya pamyat rossijskogo obshestva: k postroeniyu agonisticheskoj modeli [Historical memory of Russian society: towards the construction of an agonistic model. World of Russia]. Mir Rossii. № 1 [in Russ.]