Дегуманізація українців і демонізація України російською історіографією як засіб виправдання так званої «СВО»
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета – аналіз новітньої (за 2022–2023 рр.) наукової літератури російських «учених-гуманітаріїв», присвяченої широкомасштабній російсько-українській війні, аби з’ясувати методи та засоби виправдання цього злочину агресії, поширювані ними у вигляді наукових інтерпретацій «вимушеності» так званої «СВО», звинувачень у бік України в тому, що це вона, начебто, спровокувала російське вторгнення та намагання на цьому тлі створити її максимально негативний «образ ворога» як екзистенційної загрози.
Наукова новизна. Від початку вторгнення в Україну російських військ кремлівська пропаганда у посиленому режимі почала насаджувати наративи про «винуватість» у війні тільки України. Однією з найпомітніших тенденцій у межах означеної проблематики є інтерпретація російськими «науковцями» широкомасштабної війни РФ проти України, що почалася 24 лютого 2022 р., як вимушеної, необхідної, закономірної та цілком логічної події. Головним елементом конструкції «міфу СВО» в наративах російських «учених» є зміцнення стереотипу «Україна – головний екзистенційний ворог». З цією метою, негативно-емоційно та відверто шовіністично постулюється етнічна «зіпсованість» українців та елімінація їхньої національної ідентичності, поєднана із суцільною фальсифікацією історії України. Сучасна російська «гуманітарна наука», виправдовуючи та підтримуючи агресивну війну РФ проти України, свідомо та послідовно дотримується основних постулатів квазіідеології «рашизму».
Висновки. Російська історіографія (як і решта академічної «гуманітаристики»), замість наукової об’єктивності, в інтерпретації причин і перебігу широкомасштабної російсько-української війни ретранслює винятково пропагандистські наративи, спрямовані на демонізацію України та дегуманізацію українців. Уся так звана «російська гуманітаристика» є антинауковим явищем, покликаним, передусім, обслуговувати геноцидну політику та пропаганду Кремля. Загалом, російському сегменту «гуманітарної науки» властивий переважно дискурс ненависті, в якому немає місця пошуку істини.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Smoliy, V., Yas, O. (2022). Ukrainian socio-humanitarianism of the wartime: challenges, prospects, opportunities. Ukrains’kyj istorychnyj zhurnal [Ukrainian historical journal], 4, 55–70. DOI: 10.15407/uhj2022.04.055 [in Ukrainian].
Udod, O. (2023). Russian-Ukrainian historiographical war: lecture. Kyiv [in Ukrainian].
Lysenko, O. (2022). Phenomenology of Russia’s war against Ukraine as an object of humanitarian research. Visnyk Natsional’noi akademii nauk Ukrainy [Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine], 7, 85–98. DOI: 10.15407/visn2022.07.085 [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. (2022). Ideological legitimation of wars of aggression and construction of the image of the enemy in Russian historiography. Ukrains’kyj istorychnyj zhurnal [Ukrainian historical journal], 4, 93–108. DOI: 10.15407/uhj2022.04.093 [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2023). Racism vs Leninism? Reflections of a historian at the turn of the epochs. Kyiv [in Ukrainian].
Higgins C. Historians come together to wrest Ukraine’s past out of Russia’s shadow. The Guardian. 2023, 29 Nov. Retrieved from: https://www.theguardian.com/world/2023/nov/29/historians-come-together-to-wrest-ukraines-past-out-of-russias-shadow.
Makoeva, E., Kurashinova, A. (2022). The essence of the categories “war” and “special military operation”. Pravo i upravlenie [Law and management], 9, 13–17. DOI: 10.24412/2224-9125-2022-9-13-17 [in Russian].
Kipreev, S. (2023). Political patriotism: denazification and demilitarization – the first stage. What should you do next? Obraz Rodiny: soderzhanie, formirovanie, aktualizaciya [Image of the Motherland: content, formation, actualization], 141–146. Moscow [in Russian].
Shushpanova, I. (2023). Consolidation and anxiety of civil society. In: Levashov, V. (ed.). Russian society and state in conditions of global multipolarity. Socio-political situation in Russia in 2022, 12–46. Moscow [in Russian].
Makoeva, E. (2022). On the role of cyber attacks in a special military operation. Obrazovanie i pravo [Education and law], 8, 140–142 [in Russian].
Ryvkin, S. (2023). The Holy War against Nazism in the 21st Century. The main process of humanity. In: Evstratova, Yu. (ed.) Nuremberg alarm, 21–27. St. Petersburg [in Russian].
Tsedilina, E. (2022). Ukrainian Front of the USA. Rossiya i novye gosudarstva Evrazii [Russia and the new states of Eurasia], 4, 9–21. DOI: 10.20542/2073-4786-2022-4-9-21 [in Russian].
Sokolov, R., Melnikov, A. (2023). The use of private military companies within the framework of the Northern Military District in Ukraine: a review. Tehnologii socialno-gumanitarnyh issledovanij [Technologies of social and humanitarian research], 2, 115–123 [in Russian].
Mikhailenko, A. (2023). Ukrainian crisis in the context of the formation of a new world order. Bolshaya Evraziya: razvitie, bezopasnost, sotrudnichestvo [Greater Eurasia: development, security, cooperation], 6/1, 250–253 [in Russian].
Narrative warfare: How the Kremlin and Russian news outlets justified a war of aggression against Ukraine. (2023). Atlantic Council. Retrieved from: https://www.atlanticcouncil.org/in-depth-research-reports/report/narrative-warfare.
Manoilo, A. (2022). Information sabotage in the conflict in Ukraine. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo oblastnogo universiteta [Bulletin of the Moscow State Regional University] (electronic journal), 4, 107–116. Retrieved from: www.evestnik-mgou.ru. [in Russian].
Kobzar, P., Nagaev, I. (2022). Fictional Ukraine and real genocide: the role of hybrid technologies of the West in inciting a military conflict in Ukraine. Transformation of modern war, 8–18. Omsk [in Russian].
Streletsky, Y. (2022). Aspects of socio-political security in Russia in the context of the Special Military Operation of the Armed Forces of the Russian Federation in Ukraine: philosophical and political analysis. Kant, 3, 167–172. DOI: 10.24923/2222-243Х.2022-44.30 [in Russian].
Nebrenchin, S. (2023). Special military operation in Ukraine - 2022: war with the collective West. Greater Eurasia: development, security, cooperation Bolshaya Evraziya: razvitie, bezopasnost, sotrudnichestvo [Greater Eurasia: development, security, cooperation], 6/1, 287–290 [in Russian].
Snyder, T. (2022). We Should Say It. Russia Is Fascist. The New York Times. Retrieved from: https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html.
Kiknadze, V. (2022). Ukrainian nationalism: from origins to denazification during a special military operation of the Russian army. Nauka. Obshestvo. Oborona [The science. Society. Defense], 10/3. Retrieved from: https://www.noo-journal.ru/nauka-obsestvo-oborona/2022-3-32/article-0324 [in Russian].
Modestov, S. (2022). Political and legal aspects of the fight against terrorism within the framework of a special military operation. Mezhdunarodnoe sotrudnichestvo evrazijskih gosudarstv: politika, ekonomika, pravo [International cooperation of Eurasian states: politics, economics, law], 2, 52–59 [in Russian].
Tambiyants, Yu., Grin, V., Gnatenko, N. (2022). Northern Military District as a reflection of the civilizational confrontation between Russia and the West. In: Bulavina, М., Gerasimov, V. (ed.). Russia and Donbass: prospects for cooperation and integration, 146–152. Moscow [in Russian].
Brovar, A., Revizskaya, Yu. (2023). Special operation in the LPR and DPR: patriotic consolidation of society in the face of external and internal threats. In: Zaitsev, A. (ed.). Problems of national security of Russia: lessons from history and challenges of our time, 78–84 [in Russian].
The myth that the Ukrainian nation was invented by the Austrian General Staff. Ukrainian Institute of National Memory. Retrieved from: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/antymif/mif-pro-te-shcho-ukrayinsku-naciyu-vygadav-avstriyskyy-genshtab [in Ukrainian].
Epstein, M. (2023). Russian antiworld. Politics on the brink of apocalypse. New York [in Russian].
Litvinov, N., Rodionov, D., Salnikov, M. (2023). The neo-Nazi state of Ukraine is a source of sabotage and terrorist threats to the national security of Russia: criminological and counterintelligence aspects. Yuridicheskaya nauka: istoriya i sovremennost [Legal science: history and modernity], 2, 95–131 [in Russian].
Samoilov, S. (2023). Terrorist organization regiment “Azov” as a political and legal phenomenon in Ukraine. Obshestvo i pravo [Society and law], 2, 85–89 [in Russian].
Latypov, R. (2022). Special military operation in Ukraine: situational analysis. Ekonomika i upravlenie: nauchno-prakticheskij zhurnal [Economics and management: scientific and practical journal], 2, 134–137. DOI: 10.34773/EU.2022.2.24 [in Russian].
Hrytsak, Yа. (2023). Interview with A. Noritsynа about Putin’s goal in the war against Ukraine. Zaxid. net. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=ybWBtMfzVcc&ab_channel=ZAXID.NET [in Ukrainian].
Kuzio, T. (2023). Crooked mirror: why Putin is so fixated on Nazism. Gazeta.ua. Retrieved from: https://gazeta.ua/blog/60267/krive-dzerkalo-chomu-putin-tak-zaciklivsya-na-nacizmi [in Ukrainian].
Korabelnikov, A., Melnik, S., Solovyov, A. (2023). Transformation of the quality of science and education through the lessons of a special military operation. Current issues of vocational education: quality, priorities, technologies, 148–151. Omsk [in Russian].
Martyanov, N., Tanich, V. (2023). Special military operation in Ukraine as a response to the challenge of Western civilization to destroy Russia. Yakovlev readings, 254–258. Novosibirsk [in Russian].
Markov, S. (2023). Logic of a special military operation. In: Zaitsev, А. (ed.). Problems of national security of Russia: lessons from history and challenges of our time, 285–293. Krasnodar [in Russian].
See: www.azovcontrafake.com.
Konurov, A. (2023). The essence and meaning of the fascist renaissance in Ukraine and in the world and the current tasks of the fight against it. Trends in the development of the system of international relations and their impact on the management of national defense of the Russian Federation, 177–188. Moscow [in Russian].
Starostenko, K., Gorodnina, O. (2022). Special military operation for the liberation of Donbass: reasons and specifics of its implementation. In: Bulavina, М., Gerasimov, V. (ed.). Russia and Donbass: prospects for cooperation and integration, 138–145 [in Russian].
Nikonov, V. (2023). Special military operation and the new world order. Gosudarstvennoe upravlenie [Public administration], 99, 7–34. DOI: 10.24412/2070-1381-2023-99-7-34 [in Russian].
Shatilov, A. (2022). Analytical support of the special military operation of Russia: experience of the first stage. Gumanitarnye nauki. Vestnik Finansovogo universiteta [Humanitarian sciences. Bulletin of the Financial University], 12, 16–21. DOI: 10.26794/2226-7867-2022-12-3-16-21 [in Russian].
Shamarov, P. (2023). The concept of sovereign statehood as Russia’s national response to the destructive policies of the collective West. Foreign policy interests of Russia: history and modernity, 195–202. Samara [in Russian].
Malinetsky, G. (2022). Strategic stability and Russian special operation in Ukraine. Part 2. IA Regnum. Retrieved from: https://regnum.ru/article/3637946 [in Russian].
Litvinenko, V. (2022). The essence of the categories “war” and “special military operation”. Armejskij sbornik [Army collection], 7, 15–24 [in Russian].
Yakubova, L. (2023). Russian-Ukrainian “historical wars”: introduction to the discourse of hatred and destruction. Kyiv [in Ukrainian].
Shitko, V. (2023). On the issue of “imperial ambitions” of Russia. In: Tashpekova, А., Sovkich, Р. (ed.). USSR as a historical phenomenon: on the 100th anniversary of its formation, 329–337. Saratov [in Russian].
Arbatov, A. (2022). Ukrainian crisis and strategic stability. Polis [Policy], 4, 10–31. DOI: 10.17976/2022.04.03 [in Russian].
Sveshnikova, I. (2023). Cognitive technologies for the destruction and restoration of the trinity of Holy Rus. In: Zaridze, G. (ed.). The main problems of preserving and strengthening traditional spiritual and moral values in the Russian education system: collective monograph, 242–247. Voronezh [in Russian].
Fortunatov, V. (2022). Special military operation as a way out of the methodological impasse in the humanities. In: Bugasheva, S. et al. (ed.). Turning points in history: people, events, research, 1, 496–501. St. Petersburg [in Russian].
Malinetsky, G. (2022). Strategic stability and Russian special operation in Ukraine. Part 1. IA Regnum. Retrieved from: https://regnum.ru/article/3637280 [in Russian].
Miller, A. (2022). National identity in Ukraine: history and politics. Rossiya v globalnoj politike [Russia in global politics], 20(4), 46–65. Retrieved from: https://globalaffairs.ru/articles [in Russian].
Yargin, S. (2023). The conflict around Ukraine: a sober view and peace initiative. E-Scio, 2, 78–86 [in Russian].
Redkous, V. (2023). On the prospects for the formation of a federal district on the basis of new subjects of the Russian Federation. Pravovaya politika i pravovaya zhizn [Legal policy and legal life], 2, 123–132. DOI: 10.24412/1608-8794-2023-2-123–132 [in Russian].
Kashuba, Y. (2022). Synchronization of the legislation of the Russian Federation and a number of friendly state entities. Yurist-Pravoved [Lawyer-Legalist], 3, 129–132 [in Russian].
Kalita, V. (2022). Political prospects for a special military operation in Ukraine. In: Bulavina, М., Gerasimov, V. (ed.). Russia and Donbass: prospects for cooperation and integration, 89–92. Moscow [in Russian].