Культурно-громадська діяльність Марії Грушевської (Вояковської) наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Постановка проблеми. Досліджуючи роль і місце родини Грушевських у культурно-громадському житті України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., особливу увагу варто приділити особі дружині Михайла Сергійовича Марії Сильвестрівні Вояковській. Вона, за спостереженням багатьох сучасників, була «Грушевською духом». М. Грушевська була не лише другом, помічником, соратником визначного українського вченого і громадського діяча, не тільки вихователем, наставником і порадником для їхньої дочки, а й самобутньою творчою постаттю. В історії української культури вона залишила глибокий слід як культурно-просвітницька діячка, перекладач, публіцист, педагог, мистецтвознавець, мовознавець-орфограф, критик, літературознавець, фольклорист.
Мета статті полягає у всебічному дослідженні культурно-громадської праці Марії Грушевської наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу інтелектуальної біографії Марії Грушевської до початку Першої світової війни.
Висновки. Підсумовуючи наші спостереження над культурно-освітньою та громадською діяльністю М. Грушевської протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст., звернемо увагу на декілька моментів. По-перше, у вічі впадає ініціативність і цілеспрямованість інтелектуалки, що проявлялося в неухильному особистісному зростанні, незважаючи на більш ніж неприхильні життєві обставини. В підсумку, українська діячка отримала блискучу освіту і здобула чималий практичний досвід культурно-громадської праці. По-друге, вкажемо на різноплановість інтелектуальних інтересів Марії Сильвестрівни, що потужно проявила себе і як перекладачка, і як організатор культурно-громадського життя, і як талановитий педагог. Цим вона у короткому часі стала помітною діячкою вітчизняного жіночого руху, котра відкривала його нові перспективи. По-третє, у вічі впадає жертовність Марії Грушевської, розуміння нею потреби всебічно підтримати свого чоловіка Михайла Грушевського у його служінні українству, що уможливило успіх більшості національних проектів Великого Українця. Врешті, сприяючи Михайлу Сергійовичу в реалізації його численних культурно-наукових і громадських ініціатив по обидва боки Збруча, М. Грушевська зробила значний внесок у справу культурної соборності українства напередодні важких випробувань для нашого народу, якими виявилася Перша світова війна.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Дзюбан Р. В. Село Підгайчики – батьківщина Марії Грушевської / Р. В. Дзюбан // Пам’ятки України: історія та культура. –2001. – Ч. 1 – 2. – С. 58 – 65.
Матяш І. Б. Катерина Грушевська: Життя і діяльність [Текст] / І. Б. Матяш. – К.: Україна, 2004. – 240 с.
Пиріг Р. Я., Тельвак В. В. Михайло Грушевський: біографічний нарис / Р. Я. Пиріг, В. В. Тельвак. – К.: Либідь, 2016. – 576 с.
Дзюбан Р. В. Як одружувався Михайло Грушевський / Р. В. Дзюбан // Український історик. – 2002. – Ч. 1– 4. – С. 416 – 422.
Кость С. І. Жіноча преса / С. І. Кость // Вісник Львівського національного університету : сер.: Журналістика. – 2007. – Вип. 30. – С. 123 – 141.
Смоляр Л. І. Минуле заради майбутнього. Жіночій рух Наддніпрянської України ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Сторінки історії / Л. І. Смоляр. – Одеса: Астропринт. – 408 с.
Дзюбан Р. В. Львівські адреси Михайла Грушевського / Р. В. Дзюбан // Пам’ятки України: історія та культура. – 2005. – Ч. 1. – С. 122 – 131.
Горинь В. І. Невідомі листи С. Крушельницької до М. Грушевської / В. І. Горинь // Дзвін. – 1993. – № 1. – С. 97 – 102.
Кобринець Н. Б. Бібліотека студентського товариства «Основа»: становлення та основні етапи діяльності / Н. Б. Кобринець // Вісник Львівського університету. Сер.: Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2006. – Вип. 1. – С. 181–195.
Майхер В.А., Купчинський О.А. Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові / В. А. Майхер, О. А. Купчинський. – Львів: б. в., 2003. – 739 с.
Конта Р. М. Реформування «Літературно-наукового вісника» та проблема висвітлення етнографічних досліджень у Науковому товаристві ім. Т. Г. Шевченка / Р. Конта // Вісник Книжкової палати. – 2013. – № 10. – С. 36 – 38.
Листи Марії Грушевської до Володимира Дорошенка (1942 – 1943 рр.) / Вступ, публікація та коментарі М. Вальо // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2004. – Вип. 12. – С. 464 – 494.
References
Dziuban, R. V. (2001). The village of Pidhaichyky is the birthplace of Maria Hrushevska. Sights of Ukraine: history and culture, 1 – 2, 58 – 65. (in Ukr.)
Matiash, I. B. (2004). Kateryna Hrushevska: Life and activity. K.: Ukraina. (in Ukr.)
Pyrih, R. Ya., Telvak,V. V. (2016). Mykhailo Hrushevsky: biographical essay. K.: Lybid. (in Ukr.)
Dziuban, R. V. (2002). How Mykhailo Hrushevsky got married. Ukrainian historian, 1– 4, 416 – 422. (in Ukr.)
Kost‘, S. I. (2007). Women’s Press. Visnyk of Lviv National University: series: Journalism, 30, 123 – 141. (in Ukr.)
Smoliar, L. I. (1998). Women’s movement of Dnieper Ukraine II floor. XIX – beg. XX century Pages of history. Odesa: Astroprynt. (in Ukr.)
Dziuban, R. V. (2005). Lviv addresses of Mykhailo Hrushevsky. Sights of Ukraine: history and culture, 1, 122 – 131. (in Ukr.)
Horyn‘, V. І. (1993). Unknown letters of S. Krushelnytska to M. Hrushevska. The bell, 1, 97 – 102. (in Ukr.)
Kobrynets, N. B. (2006). Library of the student society «Osnova»: formation and main stages of activity. Visnyk of Lviv National University. Ser.: Bibliography, library science and information technology, 1, 181–195. (in Ukr.)
Maikher, V. A., Kupchynskyi, O. A. (2003). Taras Shevchenko Scientific Society in Lviv. Lviv. (in Ukr.)
Konta, R. M. (2013). Reforming the «Literary-Scientific Bulletin» and the problem of coverage of ethnographic research in the Scientific Society. Taras Shevchenko. Bulletin of the Book Chamber, 10, 36 – 38. (in Ukr.)
Val‘o, M. (2004). Letters of Maria Hrushevska to Volodymyr Doroshenko (1942 – 1943). Notes of the Lviv Scientific Library named after V. Stefanika, 12, 464 – 494. (in Ukr.)