Відображення етнічної самобутності греків Приазов’я у сучасній українській культурі та мистецтві
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета. Метою даного дослідження є аналіз і дослідження процесів збереження та відображення етнічної ідентичності греків Приазов’я в сучасній українській культурі та мистецтві. Зважаючи на історичний контекст і виклики, пов’язані з окупацією територій, це дослідження спрямоване на виявлення механізмів збереження культурної спадщини цієї етнічної групи.
Наукова новизна. У роботі висвітлено малодосліджені аспекти культурного спадку греків Приазов’я, зокрема архітектура, традиційний одяг, музика та танці, які зазнали значних трансформацій під впливом соціально-політичних змін, але водночас зберегли свою автентичність. Особлива увага приділяється впливу сучасних технологій на збереження та популяризацію цієї спадщини в умовах глобалізації та військових загроз.
Оригінальність дослідження. Дослідження вперше аналізує збереження етнічної ідентичності греків Приазов’я через призму сучасних викликів, таких як окупація частини територій та використання цифрових технологій для збереження культурного спадку. Залучення міжнародної співпраці, зокрема з ЮНЕСКО, розглядається як ключовий елемент у підтримці та збереженні культурної ідентичності греків Приазов’я.
Висновки. У результаті дослідження встановлено, що грецька громада Приазов’я, попри численні виклики, зуміла зберегти свою культурну спадщину та адаптувати її до сучасних умов. Важливу роль у цьому процесі відіграють культурні організації, фольклорні ансамблі та використання сучасних технологій. Окупація територій створює нові загрози для збереження спадщини, однак активна міжнародна співпраця та цифрове документування можуть стати ефективними засобами для підтримки зв’язку з традиціями.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Hedio, A. V. (2001). Sources on the history of the Greeks of Northern Pryazovia (end of the 18th – beginning of the 20th century). Kyiv [in Ukrainian].
Hedio, A. V. (2005). Greek communities of Nizhyn and Northern Pryazovia in the act materials of the middle of the 17th – 19th centuries. Kyiv [in Ukrainian].
Hedio, A. V. (2006). Social status and economic development of Greek communities in Ukraine in the mid. 17th – 19th centuries: a source-study aspect: Abstract of dissertation for the degree of Doctor of Historical Sciences. Donetsk National University. Donetsk [in Ukrainian].
Hede, A., & Novikova, S. (2001). Feoktist Khartakhai. In: Smoliy, V. (Ed.). Entrepreneurs and Philanthropists: Greek Entrepreneurs and Public Figures in Ukraine of the 17th – 19th сenturies. Historical and Bibliographical Essays (pp. 220–227). Kyiv [in Ukrainian].
Ponomaryova, I. S. (2004). Musical and dance art of the Greeks of Pryazovia as a source of study of ethnic history. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Istoriia [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History], 75, 99-101 [in Ukrainian].
Ponomaryova, I. S. (2003). Modern directions of ethnological research of the Greeks of Pryazovia. Skhid. Analitychno-informatsiinyi zhurnal [East. Analytical and informational journal], 7(57), 85–90. [in Ukrainian].
Ponomaryova, I. S. (2003). Theoretical and practical complex for studying the Greek community of Pryazovia. Mariupol [in Ukrainian].
Dmytrienko, M., Lytvyn, V., Tomazov, V., Yakovleva, L., & Yas, O. (2000). Greeks in the Ukrainian lands: Essays on ethnic history. Documents, materials, maps. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Kharabet, V. V. (2016). Sartan Gems. In: Kharabet, V. V. Hellenistic World. Chronology of the Greeks of Ukraine (pp. 359-360). Mariupol [in Ukrainian].
Shurkhalo, D. (2022, May 10). History of Mariupol: From the founding to «Azovstal». Radio Svoboda [Radio Freedom]. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-mariupol/31842579.html.