Динаміка опозиційних настроїв у «східних кресах» Другої Речі Посполитої: особливості розвитку національно-визвольного білоруського руху у міжвоєнний період 1918–1939 рр.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета дослідження полягає в глибокому аналізі опозиційних настроїв у білоруському суспільстві під час міжвоєнного періоду 1918–1939 рр., зосереджуючись на особливостях даного регіону. Дослідження спрямоване на розкриття історичного контексту, визначення ключових фігур та організацій, що визначали опозиційні тенденції, розгляд важливих подій та їх вплив на формування національної ідентичності білоруського народу. Наукова новизна результатів дослідження полягає у розширенні розуміння історії Білорусі, особливо між Першою та Другою світовими війнами. Дослідження присвячене детальному аналізу опозиційних настроїв та національно-визвольного руху, що виникли в цей період. Авторка прагне виокремити ключові організації та події, які вплинули на формування національної свідомості білоруського народу. Висновки. Дослідження опозиційних настроїв білоруського суспільства в міжвоєнний період розкриває ряд ключових аспектів історії цієї країни, зокрема і несхожість національно-визвольного руху з рухами в інших країнах. Опозиційність виникала в умовах складного політичного та соціокультурного середовища Другої Речі Посполитої, де білоруські землі стали ареною боротьби за національні права. Важливо визначити, що опозиційний рух був мінливим та різнобарвним, об’єднуючи різноманітні політичні та культурні групи. Участь різних лідерів та організацій визначила спроби створення автономії та розвитку білоруської ідентичності. Культурне відродження грало ключову роль у формуванні національної свідомості, але боротьба з польською адміністрацією і політикою асиміляції ставила численні виклики перед опозиційним рухом. Здобуття автономії для білоруських земель було спробою змінити політичний пейзаж регіону, але її відміна створила ще більші складнощі для цього регіону. Незважаючи на це, опозиційні настрої визначали долю національного відродження, що відіграло важливу роль у пізнішому розвитку білоруського суспільства.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Kurza, K. (2020) Unification of Discourses in a Nation-Building State: Ruling Groups towards the Belarusian Population in the Second Polish Republic. Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej [Studies in the History of Russia and Central and Eastern Europe], 67–93 [in Polish].
Wapiński, R. (1994) Poland and Its Inhabitants in Social Imaginations after Independence Restoration (up to 1939). Komunikaty Mazursko-Warmińskie [Masurian-Warmian Statements], 2–3, 271–279 [in Polish].
Massis, E. (2015) Attempts to Form National Identity among the Slavic Population in the Polesie Region in the First Years of the Second Polish Republic (1920–1928). Adeptus, 5, 1–18 [in Polish].
Olstowski, P. (2020) Separatism, Regionalism, and Unification in the Second Polish Republic (1918–1939). Issues of State and Society Integration after Independence Restoration. Issues of State and Society Integration after Independence Restoration. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego [Jagiellonian University Publishing House], 733–743 [Іn Polish].
Kirwiel, E. (2006) Characteristics of the North-Eastern Borderlands of the Second Polish Republic in the Interwar Period. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska [Annales University Mariae Sklodowska–Curie], Politologia, 93–105 [in Polish].
Kirwiel, E. (2017) The Political Life of the Jewish Minority in the North-Eastern Borderlands of the Second Polish Republic during the Interwar Period. Zarys problematyki Wschód Europy. [Outline of the problem of Eastern Europe], 3, 121–136 [in Polish].
Podgajna, E. (2021) Slavic National Minorities in the Political Thought of the People’s Movement during the Interwar Period in Eastern Europe. Wschód Europy [Eastern Europe], 7 (1), 191–210 [in Polish].
Paprocka, W. (1999) Belarusian Public and Cultural Organizations on the Eastern Borderlands in the Second Polish Republic. Etnografia polska [Polish ethnography], XLIII: 1–2, 51–72 [in Polish].
Paprocka, W. (1995) Belarussian population and Polish minority policy in the interwar period. Etnografia Polska [Polish ethnography], 1–2, 5–32 [in Polish].
Mironovich, E. (2010) The Formation of the Belarusian State: From the People's Republic to the Soviet Republic. URL: https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/11320/12979/1/E_Mironowicz_Powstanie_panstwa_bialoruskiego.pdf [in Ukrainian].
Horab, Y. (2013) Political Parties and Organizations of Belarusians in the Second Polish Republic (1918–1926). Hileia, 72, 212–217 [in Ukrainian].
Stuzhynska, N. (2012) Belarus rebelious: from the history of armed anti-soviet resistance in the 1920s URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Stuzhynska_Nina [in Ukrainian].
Gomolk, K. (1998) Belarusian Cultural and Educational Institutions in the Second Polish Republic. Białoruskie Zeszyty Historyczne [Belarusian Historical Notebooks], 9, 140–148 [in Polish].