Українсько-польське протистояння в міжвоєнний час у висвітленні газети «Наш Лемко»
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Постановка проблеми. Стаття присвячена з‘ясуванню становища лемків у польській державі міжвоєнного часу за дописами «Нашого лемка». Досліджено, що по сьогодні практично цілковито з поля зору істориків випадає політика польської держави стосовно заселених українцями лемківських теренів, котрі, внаслідок певної віддаленості від етнічного центру та гірської специфіки, зазнавали значно брутальнішої денаціоналізації місцевого населення та безапеляційного ущемлення його природних прав на обрання власної культурної ідентифікації.
Мета статті полягає у з‘ясуванні специфіки відображення на шпальтах «Нашого лемка» українсько-польських взаємин в другій половині 1930-х рр.
Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу образів польсько-українського протистояння на сторінках газети «Наш лемко».
Висновки. Виявлено найбільш складні проблеми українсько-польських взаємин в другій половині 1930-х років. Дописи «Нашого лемка» засвідчили, що специфічна «опіка» польської держави відчувалася абсолютно у всіх галузях життя українського населення гірських теренів. Найбільш дошкульною така увага була стосовно сфери самоорганізації громадського простору. Спеціальними об‘єктами репресивної політики польської адміністрації на Лемківщині стали читальні «Просвіти», як провідники національної освіти та культури. Найбільшою ж ґвалтовністю були позначені дії польської адміністрації в освітній сфері: всупереч взятим на себе міжнародним зобов‘язанням, поляки розпочали ґвалтовну деукраїнізацію лемківської школи. Прискіпливою з боку польської держави була й увага до історичної пам‘яті лемків. Чиновники докладали чималих зусиль, щоб зменшити українські впливи на процеси формування національної самосвідомості русинів. Засобів у цій боротьбі польська влада не добирала – толерувала пропаганду москвофільського бачення минулого русинів чи намагалася показати їх як зденаціоналізованих поляків. Тож вповні очікуваними були репресії чиновників стосовно видань, котрі формували в лемків українську оптику їхнього минулого та майбутнього. Промовистою ілюстрацію тут став «Наш лемко», на чиїх шпальтах зустрічається найбільше цензорських викреслень саме в історичних рубриках. Поряд із репресивними акціями стосовно лемківських громадських ініціатив проукраїнського характеру, польська адміністрація нахабно втручалася навіть у приватне життя русинів, намагаючись, приміром, регламентувати стиль їхнього одягу. Доведено, що дописи «Нашого лемка» дозволяють говорити про брутальне ставлення польської адміністрації до української меншості лемківських теренів. Тож викликає щиру повагу громадський чин колективу «Нашого лемка», що попри цензурні утиски та поліційні атаки, провадили свою важливу працю над плеканням в русинському середовищі почуття етнічної самобутності та загальноукраїнської єдності.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Тельвак В., Наконечний В. Становище русинської меншини в Другій Речі Посполитій за матеріалами газети «Наш лемко» / Віталій Тельвак, Володимир Наконечний // Русин. – 2020. – № 61. – С. 166-182.
Гарні слова і наша дійсність // Наш лемко. – 1934. – Ч. 18. – С. 3.
Читальня загрожує публічній безпеці // Наш лемко. – 1936. – Ч. 22. – С. 9.
Село Ропиця руська, пов. Горлиці // Наш лемко. – 1934. – Ч. 8. – С. 8.
Замикають читальні // Наш лемко. – 1935. – Ч. 7. – С. 6.
Як творяться читальні Качковського на Лемківщині? // Наш лемко. – 1934. – Ч. 6. – С. 2.
«Ми не хочемо букварів» // Наш лемко. – 1934. – Ч. 20. – С. 3.
Що далі буде? // Наш лемко. – 1934. – Ч. 21. – С. 3.
Біда з лемками… // Наш лемко. – 1936. – Ч. 14. – С. 8.
Дитина, як і життя, не дасть себе ошукати // Наш лемко. – 1935. – Ч. 24. – С. 4.
Лемко. В обороні історичної правди / Лемко // Наш лемко. – 1934. – Ч. 7. – С. 4.
Лемко. Навіть молитись не вільно / Лемко // Наш лемко. – 1936. – Ч. 4. – С. 8.
Галич Я. Сторінка нашого недавнього минулого / Ярослав Галич // Наш лемко. – 1936. – Ч. 3. – С. 3.
Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття) / Віталій Тельвак. – Київ; Дрогобич: Вимір, 2008. – 494 с.
Лист з Америки // Наш лемко. – 1934. – Ч. 14. – С. 3.
Костаревич О. *****/ Остап Костаревич // Наш лемко. – 1934. – Ч. 1. – С. 3.
Лемко. Як у джунглях / Лемко // Наш лемко. – 1936. – Ч. 4. – С. 5.
Державна рація вимагає боротьби з вишивками на Лемківщині! // Наш лемко. – 1938. – Ч. 17. – С. 3.
References
Telvak V., & Nakonechnyj V. (2020). The state of the Rusyn minority in the Second Commonwealth according to the materials of «Our Lemko» newspaper. Rusyn, 61, 166-182. (in Ukr.).
(1934). Good words and our reality. Our Lemko, 18, 3. (in Ukr.).
(1936). Reading room threatens public safety. Our Lemko, 22, 9. (in Ukr.).
(1934). The village of Ropitsa Ruska, the county of Gorlice. Our Lemko, 8, 8. (in Ukr.).
(1935). Closed reading rooms. Our Lemko, 7, 6. (in Ukr.).
(1934). How are the readers Kachkovsky in Lemkivshchyna? Our Lemko, 6, 2. (in Ukr.).
(1934). «We do not want the primers». Our Lemko, 20, 3. (in Ukr.).
(1934). What will happen next? Our Lemko, 21, 3. (in Ukr.).
(1936). Trouble with Lemkos … Our Lemko, 14, 8. (in Ukr.).
(1935). The child, like life, will not be deluded. Our Lemko, 24, 4. (in Ukr.).
Lemko (1934). In the defense of historical truth. Our Lemko, 7, 4. (in Ukr.).
Lemko (1936). Even praying is not free. Our Lemko, 4, 8. (in Ukr.).
Halych, Ya. (1936). The page of our recent past. Our Lemko, 3, 3. (in Ukr.).
Telvak, V. (2008). Creative heritage of Mykhailo Hrushevsky in the estimations of his contemporaries (the end of the 19th and the 30th years of the 20th century). Kyiv–Drohobych. 494 s. (in Ukr.).
(1934). Letter from America. Our Lemko, 14, 3. (in Ukr.).
Kostarevych, O. (1934). *****. Our Lemko, 1, 3. (in Ukr.).
Lemko (1936). As in the jungle. Our Lemko, 4, 5. (in Ukr.).
(1938). Public interest requires fighting embroidery in Lemkivshchyna! Our Lemko, 17, 3. (in Ukr.).