Російська пропаганда в контексті збройної агресії Росії проти України
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета дослідження: проаналізувати особливості та основні наративи російської пропаганди у контексті збройної агресії Росії проти України. Методологія дослідження базується на принципі науковості, а також на використанні загальнонаукових методів, зокрема, методів аналізу і синтезу, а також методу контент-аналізу. Наукова новизна статті полягає в дослідженні недостатньо вивченої проблеми російської пропаганди у контексті збройної агресії Росії проти України. Висновки. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що російська пропаганда використовує усі доступні їй на сьогодні ресурси: засоби масової комунікації, інтернет-тролів etc. Водночас її принципи базуються на традиціях російської антиукраїнської пропаганди 1917 року: маніпулювання громадською думкою, сприяння політичній, економічній, культурній та соціальній дестабілізації в Україні з метою дискредитації українського уряду. Розпочавши збройну агресію проти України російське керівництво змушене було шукати аргументи для її виправдання. Так з’явилася низка прокремлівських наративів, наприклад, згадки про біолабораторії в Україні, які фінансуються Сполученими Штатами Америки, або теза про необхідність захисту російськомовного населення Донбасу. Російські пропагандистські тексти містять відповідну лексику, підібрану так, щоб викликати позитивні емоції та співчуття тоді, коли мова йде про все, що пов’язане з Росією і негативні емоції, коли йде мова про Україну, її Збройні Сили etc. Російська пропаганда спрямована як на власне російське населення, так і на зарубіжну аудиторію. Окремий напрямок російської пропаганди – це окуповані українські території. Встановлено, що ефективність протидії російській пропаганді не завжди є задовільною. У низці регіонів світу російська пропаганда домінує, натомість українська позиція в інформаційному просторі ряду країн належним чином не відображена.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Petrechko, O. (2006). Political propaganda of Early Roman Empire (from Augustus to the Severan dynasty). Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk [Drohobych Regional Studies], X, 52–63 [in Ukrainian].
Petrechko, O. (2009). Socio-political development of the Roman Empire in the first century – at the beginning of the third century A.D.: from “restored” Republic to the Senate monarchy. Lviv [in Ukrainian].
Geboers, M., Pilipets, E. (2024). Networked masterplots: Music, pro-Russian sentiment, and participatory propaganda on TikTok. Journal of Digital Social Research, 6(1), 90–103.
Evans, J. (1992). The art of persuasion : political propaganda from Aeneas to Brutus. Ann Arbor [in English].
Hyzen, A., Van den Bulck, H. (2024). “Putin’s War of Choice”: US Propaganda and the Russia–Ukraine Invasion, Journalism and Media, 5(1), 233–254.
Walton, D. (1997). What Is Propaganda, and What Exactly Is Wrong with It. Public Affairs Quarterly, 11/4, 383–413.
Soares, F., Gruzd, A., Mai, P. (2023). Falling for Russian propaganda: Understanding the factors that contribute to belief in pro-Kremlin disinformation on social media. Social Media+Society, 9(4), 1–10.
Mandić, J., Klarić, D. (2023). Case study of the russian disinformation campaign during the war in Ukraine–propaganda narratives, goals, and impacts. National security and the future, 24(2), 97–140.
Taranenko, A. (2024). Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil. Empirio, 1, 55–62.
Alexandru, D. (2023). Information Security in the Republic of Moldova in the Context of Hybrid Threats. L’Europe Unie, 19, 70–74.
Kuznetsova, E., Makhortykh, M., Sydorova, M., Urman, A., Vitulano, I., Stolze, M. (2024). Algorithmically Curated Lies: How Search Engines Handle Misinformation about US Biolabs in Ukraine. arXiv preprint arXiv:2401.13832, 1–19.
Ofitsynskyy, Y. (2018). The Modern Russian-Ukrainian War (Based on the Materials of the Newspaper The New York Times, 2013–2017). Uzhhorod [in Ukrainian].
Petrechko, O., Masnenko, V. (2021). The Beginning of the Russian Armed Aggression Against Ukraine According to “The New York Times” (February 27 – March 4, 2014). Problemy humanitarnykh nauk. Seriia: Istoriia [Problems of the Humanities. Series: History], 6, 435–453. [in Ukrainian].
Petrechko, O., Zhuravlov, S., Ilnytskyi, V. (2022). Coverage of the tragedy of the flight MH17 on the pages of «The New-York Times». Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current issues in the humanities], 54/2, 17–22 [in Ukrainian].
Telvak, V., Masnenko, V. (2021). Ukraine Crisis: Russian-Ukrainian war through the vision of BBC News correspondents. Visnyk Cherkaskogo universytetu. Istorychni nauky [Bulletin of Cherkasy University. Historical Sciences], 2, 136–143 [in Ukrainian].
Bulanova, A. (2023). The comparison of russian propaganda: from the years 1917–1921 to nowadays. Different Shades of the Past: History as an Instrument of Contemporary International Conflicts. Berlin; Boston, 193–208.
Ceușan, I. (2023). European Union policies and strategies to counter Russian propaganda and disinformation. L’Europe Unie, 19, 113–122.
ResolutionA/RES/ES-11/1 (2022). Retrieved from: https://digitallibrary.un.org/record/3959039?ln=en.
Geissler, D., Bär, D., Pröllochs, N., Feuerriegel, S. (2023) Russian propaganda on social media during the 2022 invasion of Ukraine. EPJ Data Science, 12(1), 35.
Balatska, O. (2022). Eurasianism, Neo-Eurasianism and Anti-Ukrainianism in the Narratives of Modern Russian Propaganda. Studia Polityczne, 50(4), 123–148.
Tolstoj, K. (2023). The Crucified Boy in Russian War Propaganda: How Is Theology Not Ideology? Handelingen: Tijdschrift voor Praktische Theologie en Religiewetenschap, 50(3), 29–37.
Drugă, D. I. (2022). War in Ukraine: Russian propaganda themes. Strategic Impact, 85, 80–93.
Kiforchuk, K. (2023). Frequency analysis of russian propaganda telegram channels. Theoretical and applied cybersecurity, 5(1), 80–86.
Fortuin, E. (2022). Ukraine Commits Genocide on Russians: the Term. Genocide in Russian Propaganda. Russian Linguistics, 46, 313–347.
Williams, E., Carley, K. (2023). Search engine manipulation to spread pro-Kremlin propaganda. Harvard Kennedy School Misinformation Review, 4/1, 1–13.
Pierri, F., Luceri, L., Jindal, N., Ferrara, E. (2023). Propaganda and misinformation on Facebook and Twitter during the Russian invasion of Ukraine. Proceedings of the 15th ACM web science conference, 65–74.
Diachuk, L. (2024). Manipulation of lexical choice aspects in the creation of stereotypes and ideas in Russian propaganda. Amazonia Investiga, 13(75), 173–184.
Oleinik, A., Paniotto, V. (2024). Propaganda channels and their comparative effectiveness: The case of Russia’s war in Ukraine. International Sociology, 39(3), 217–240.
Oleinik, A., Paniotto V. (2023). War propaganda unfolded: Comparative effectiveness of propaganda and counterpropaganda in Russia’s invasion of Ukraine. International Journal of Communication, 17, 7265–7290.
Gavlovskyi, D. (2024). Ukrainian Military and Kremlin Propaganda: Typology of Fake Narratives. State and Regions. Series: Social Communications, 2(58), 41–46 [in Ukrainian].
Ranković, R. (2022). Fake news about Ukraine in Serbian tabloids: In the information war, the truth becomes irrelevant. Glas Amerike. Retrieved from: https://www.glasamerike.net/a/srbija-lazne-vesti-ukrajina-rusija-rat-pandemija/6466774.html [in Croatian].
Răducu, R., Hercigonja, S. (2023). Disinformation in the context of the Russian invasion of Ukraine: narratives used by Russian propaganda in the Balkans: case study of Bosnia and Herzegovina, Bulgaria, Romania and Serbia. Timişoara.
McGlynn, J. (2024). Russian Propaganda Tactics in Ukraine’s Newly Occupied Territories. Russian analytical digest, 21(313), 2–5.