Південна Україна часів Української Народної Республіки і Гетьманату Павла Скоропадського: свідчення представників центральних держав
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета дослідження – визначити основні види створених представниками Австро-Угорщини й Німеччини письмових історичних джерел про південноукраїнський регіон у період Української Народної Республіки та Української Держави (1918 – початок 1919 р.), з’ясувати інформаційний потенціал цих матеріалів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в рамках спеціального дослідження здійснено аналіз письмових історичних джерел про південноукраїнські землі в складі Української Народної Республіки та Гетьманату Павла Скоропадського, авторами яких були представники Центральних держав в Україні. Висновки. У 1918 – на початку 1919 р. в Південній Україні (Катеринославська, Таврійська й Херсонська губернії), як і на решті території української держави, перебували австро-угорські й німецькі армійці (особовий склад підрозділів, уведених в рамках надання українському уряду збройної допомоги проти більшовиків), дипломати, підприємці, журналісти, науковці. Написані ними тексти є джерелом цінної інформації про південноукраїнський регіон часів Української Народної Республіки та Української Держави. Йдеться про службове справочинство (звіти, доповіді, записки та ін.) і про документи особистого характеру (приватне листування, щоденники, спогади, нариси). Ці тексти стосуються різних сфер (господарство, політика, державне будівництво, оборона, побут, культура), характеризують регіональні й локальні інституції, спільноти та діячів, описують місцеві події. Свідченням австро-угорських та німецьких спостерігачів, особливо службовим документам, притаманна висока ступінь достовірності.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Naulko, V. (1991). Historical and ethnographic zoning of Ukraine and ethnographic groups of the Ukrainian people. In: Naulko, V. (Ed.) Culture and life of the population of Ukraine. Kyiv, 22–26 [in Ukrainian].
Shablii, O. (2004). Ukraine. In: Blii, H. de, Muller, P., Shablii, O. Geography: worlds, regions, concepts. Kyiv, 128–203 [in Ukrainian].
Kubijovyč, V. et al. (1993). Southern Ukraine. Encyclopedia of Ukraine, 4. URL: https://www.encyclopediaofukraine.com.
Kotlyar, Yu. (2019). Region “Southern Ukraine”: name and territory. Mohyla readings – 2019: Experience and trends in the development of society in Ukraine: global, national and regional aspects. Mykolaiv, 2–4 [in Ukrainian].
Turchenko, H. (2005). Southern Ukraine at the turn of the era (1914–1922). Zaporizhzhia [in Ukrainian].
Dornik, V. (ed.). (2015). Ukraine between self-determination and occupation: 1917–1922. Kyiv [in Ukrainian].
Mędrzecki, W. (2000). Niemiecka interwencja militarna na Ukraine w 1918 roku. Warszawa [in Polish].
Fischer, K. (1973). Deutsche Truppen und Entente-Intervention in Südrussland 1918/19. Hamburg [in German].
Mytrofanenko, Yu. (ed.). (2018). Years of struggle 1917–1922 in Yelysavetchyna. Ukrainian view. 1917–1919. The beginning of the revolutionary element. Vol. 1. Kropyvnytskyi [in Ukrainian].
Vintskovskyi, T. (2012). Formation and activity of the Central Rada authorities in the south of Ukraine. Sumy [in Ukrainian].
Levchenko, L. et al. (2017). Mykolaiv Region: Essays on the History of the Revolution 1917–1921. Mykolaiv [in Ukrainian].
Levchenko, L. (Ed.). (2019). Mykolayiv region in the vortex of revolutionary events: March 1917. – April 1918: Documents and materials. Mykolaiv [in Ukrainian].
Levchenko, L. & Shchukin, V. (eds.). (2020). Mykolaiv region in the vortex of revolutionary events: May 1918. – April 1919: Documents and materials. Mykolaiv [in Ukrainian].
Mytrofanenko, Yu. & Vivsiana, I. (eds.). (2022). Elizavet. The road to Ukraine: 1917–1923: a collection of archival documents. Kropyvnytskyi [in Ukrainian].
Yuzbasheva, N. (ed.). (2016). The Ukrainian Revolution of 1917-1921 in Dnieper: a collection of documents and materials. Dnipro [in Ukrainian].
Waldenfels, O. von. (1921). Geschichte des kgl. bayer. 6 Chevaulegers Regiments “Kress” im Kriege 1914–1919. Bayreuth: Verlag der Vereinigung ehem. Angehörigen des 6 Chevaulegers Regiments [in German].
Sächsisches Hauptstaatsarchiv, Dresden, 13192, № 401, Allgemein gueltige Befehle und Anordnungen fuer die nach Odessa marschierenden Truppen, 10.4.1918 [in German].
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. Fund 2311, Inv.1, File 139, Page 55 [in Ukrainian].
Hopman, A. (2004). Das ereignisreiche Leben eines “Wilhelminers”. Tagebücher, Briefe, Aufzeichnungen 1901 bis 1920. München: B. Oldenbourg Verlag [in German].
Ross, K. (1922). Report to the Chief of the Operations Department of the German Eastern Front on the Situation in Ukraine in March 1918. Arkhiv russkoi revolyutsii [Archives of the Russian Revolution], 1, 288–294 [in Russian].
Borowsky, P. (1970). Deutsche Ukrainepolitik 1918 (unter besonderer Berücksichtigung der Wirtschaftsfragen). Lübeck; Hamburg: Mathiesen Verlag [in German].
Raevskij, N. (2020). Year 1918. Moscow [in Russian].
Georgii, gertsog Leikhtenbergskii. (1923). How the “Southern Army” Began. Arkhiv russkoi revolyutsii [Archives of the Russian Revolution], 8, 166–182 [in Russian].
Sächsisches Hauptstaatsarchiv, Dresden, 1358, № 58, 248 [in German].
Petriv, V. (2002). Military historical works. Memories. Kyiv [in Ukrainian].
Koval, R. &Yuzych, Yu. (2020). Colonel Bolbochan. Memories, testimonies, documents. Kyiv [in Ukrainian].
Malynovsky, B. (1998). Archduke Wilhelm von Habsburg, Sich riflemen and “Zaporozhians” in 1918. (according to reports from the Hetman’s security services). Arkhivy Ukrainy [Archives of Ukraine], 1–6 (240), 29–45 [in Ukrainian].
Golczewski, F. (2010). Deutsche und Ukrainer 1914–1939. Paderborn; München; Wien; Zürich [in German].
Gonnermann, K. von. (1960). Das Königlich Bayerische 1. Schwere Reiter Regiment Prinz Karl von Bayern im Weltkriege 1914–1918. Ohne Ort. Bd. 2. Osten [in German].
Kravs, A. (1938). In Ukraine. Historical calendar-almanac of “Chervona Kalyna” for 1939. Lviv [in Ukrainian].
Krauss, A. (1923). Die Uhrsachen unserer Niederlage. Erinnerungen und Urteile aus dem Weltkrieg. München [in German].
List of populated places in Yekaterinoslav uyezd, Yekaterinoslav province (1911). Yekaterinoslav [in Russian].
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. Fund 2311, Inv.1, File. 119 [in Ukrainian].
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. Fund 2311, Inv.1, File. 18 [in Ukrainian]
Hornykiewicz, Th. (ed.). (1968). Ereignisse in der Ukraine 1914–1922, deren Bedeutung und historische Hintergründe. Philadelphia. Bd. 3 [in German].
Dragoni, A. von (1928). Die österreich-ungarische Operationen zur Besetzung Ukraine 1918 Militärwissenschaftliche und technische Mitteilungen, 59, 267–288 [in German].
Naumenko, A. (2014). General Dmytro Shcherbachov and the Ukrainian page in his official biography. World War I: History and Lessons. 1914–1918, 191–196 [in Ukrainian].
Khromov, S. (ed.). (1987). Civil War and Military Intervention in the USSR. Encyclopedia. Moscow [in Russian].
Menczel, Ph. (1932). Trügerische Lösungen. Erlebnisse und Betrachtungen eines Österreichers. Stuttgart; Berlin [in German].
Schrader, F. (1919). Eine Flüchtlingreise durch die Ukraine. Tagebuchblätter von meiner Flucht aus Konstantinopel. Tübingen: Mohr [in German].
Tintrup, H. (1938). Krieg in der Ukraine. Aufzeichnungen eines deutschen Offiziers. Essen [in German].
Chernin, O. (2005). During the World War. Memoirs of the Minister of Foreign Affairs of Austria-Hungary. Sankt-Peterburg [in Russian].
Hornykiewicz, Th. (ed.). (1966). Ereignisse in der Ukraine 1914–1922, deren Bedeutung und historische Hintergründe. Bd. 1. Philadelphia [in German].
Lutskyi, O. (1985). Diary from Ukraine 1918. Suchasnist [Modernity], 5, 89–99 [in Ukrainian].
Kornovenko, S. et al. (2020). The peasantry, land and power during the Ukrainian revolution (1917–1921). Cherkasy [in Ukrainian].
Treuenfels, B. (1920). Die Reste der russischen Volkswirtschaft. Stuttgart [in German].
Pipiya, G. (1971). German Policy in Transcaucasia in 1918. Collection of Documents. Tbilisi [in Russian].