Наслідки українізації на теренах УРСР станом на 1930 р. (на архівних матеріалах Польської Республіки)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Мета дослідження – висвітлити наслідки процесу українізації на території України станом на 1930 р. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та на критичному підході, на загально-наукових та спеціальних методах історичної науки. Наукова новизна ґрунтується на тому, що задекларована проблема висвітлена на основі раніше невідомих архівних матеріалах Польської Республіки. Висновки. Радянська політика «українізації» була для більшовицького керівництва одним із засобів зміцнення влади, а не метою діяльності. Вона не передбачала розвиток української культури на засадах загальнолюдських цінностей, створення суверенної української держави.
Намагання радянського уряду українізувати все офіційне й суспільне життя було насправді тактичними й політичними ходами. Зважаючи на все позитивне, що давала «українізація», українська інтелігенція назагал схвалювала й підтримувала її, хоча в академічних і літературних колах сприймала її як тільки часткове задоволення природних прав українського народу, а то й застерігала вже на самих початках перед небезпекою відродження російського великодержавництва й русифікації. Незважаючи на певні труднощі, які виникали під час процесу «українізації», українська мова поступово набувала ширшого застосування, що сприяло активному розвитку літератури, мистецтва, освіти, науки та видавничої справи, а також загальному національно-культурному відродженню. Однак на початку 1930-х рр. «коренізація» значно сповільнилася, а згодом була зовсім зупинена. Посилення адміністративного контролю в управлінні національно-культурним будівництвом не відповідало розвитку автономії союзних республік і зростання національної свідомості їх населення. В УРСР також почалася кампанія проти так званого націоналістичного ухилу, внаслідок чого багато відомих українських політичних, державних і культурних діячів зазнали репресій.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Policy of Ukrainization in Soviet Ukraine (1920s–1930s). (2003). Scientific and auxiliary bibliographic index / P. Bondarchuk, V. Danylenko, H. Yefimenko. Kyiv [in Ukrainian].
Smolii, V. (ed.) (2003). Ukrainization of the 1920s and 1930s: Prerequisites, Achievements, Lessons. Kyiv [in Ukrainian].
National Minorities of Ukraine in the Twentieth Century: A historiographical essay. (2000). Kyiv [in Ukrainian].
Bohinska, I. (2000). Pedagogical Staff of Donbas and the Policy of Ukrainization (1920-1930 ): Extended abstract of Candidate’s thesis (history). Donetsk [in Ukrainian].
Obidyonova, O. (2000). National Minorities of Donbas in the 20s – 30s of the XX century: Extended abstract of Candidate’s thesis (history). Donetsk [in Ukrainian].
Kolisnyk, K. (2001). Implementation of the Ukrainianization Policy in the Kharkiv Region in 1923–1932: Extended abstract of Candidate’s thesis (history). Kharkiv [in Ukrainian].
Misinkevych, L. (2000). National Minorities of Podillia in the 20–30s of the XX century: Extended abstract of Candidate’s thesis (history). Kyiv [in Ukrainian].
Stremetska, V. (2001). Policy of Ukrainization in the South of Ukraine in the 20s –30s of the XX century: Extended abstract of Candidate’s thesis (history). Mykolaiv [in Ukrainian].
Sprawozdanie z zycia mniejszosci narodowych (za IIi III kwartal 1930 r.). Wydzial narodowosciowy. (1930). Warszawa [In Polish].