Медійно-інформаційна війна як предтеча російської агресії проти України
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджено деякі аспекти ролі медіа як ключового інструмента сучасної інформаційної війни. На прикладі російської вторгнення в Україну авторка простежує способи й шляхи медійного забезпечення підготовки та здійснення агресії. Основну увагу вона приділяє аналізу понятійного апарату тематичного наукового пошуку. Керується тим, що в цьому випадку існує надто багато специфічних обставин, адже агресор виявився досить добре «утаємниченим» для всього цивілізованого світу. Значною мірою й тому, що в останні десятиліття його медійні ресурси функціонували на порядок потужніше за українські, а почасти й європейські. Також тому, що в цей період дуже швидко розвивалися інформаційні технології. Настільки стрімко, що в сфері безпеки демократичні держави явно недооцінили небезпеки, що походила від країн із авторитарними (деспотичними) режимами. Цим скористалися росіяни, які відносно швидко подолали шок «ілюзій, бідності, слабкості» 1990-х рр. і надалі щедро фінансували свої пропагандистські канали. За великим рахунком вони краще вчилися інформаційно нападати, аніж українці захищатися.
Чи не першим позитивним досвідом інформаційного забезпечення національно-державних інтересів України стала політика третього Президента України В. Ющенка. Проте й вона виявилася недостатньо ефективною через слабкість громадянського суспільства, опозиційність абсолютної більшості політичних сил. На думку авторки, ця обставина була спричинена двома чинниками: збереженням (пост)совєтських традицій політичного життя (культури тощо) та згаданим вище потужним російським впливом. Певною мірою подолати їх вдалося лише завдяки Майданам та зміні поколінь. У відповідь на це московський диктатор почав війну, віддаючи перевагу гібридним методам.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
References
Smolii, V. (ed.) (2023). New Look: Russia’s War against Ukraine in the Layers of Time and Spaces of the Past. Dialogues with Historians. Book 3. Kyiv [in Ukrainian].
Zharovska, I., Ortynska, N. (2020). Information War as a Modern Globalization Phenomenon. Bulletin of the National University «Lviv Polytechnic». Series: Legal Sciences, 2, 56–61 [in Ukrainian].
Pavlenko, Z., & Antonov, A. (2022). Hybrid War: Analysis of Concept Definitions. Bulletin of the Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophical Sciences, 2(53), 106–119 [in Ukrainian].
Yavorska, H. (2016). Hybrid War as a Discursive Construct. Strategic Priorities. Series: Politics, 4, 41–48 [in Ukrainian].
Pavlychko, D. (2005). Ukrainian National Idea and Its Importance for Asserting the State Independence of Ukraine. Narodna Tvorchist ta Etnohrafiya, 1, 7–20 [in Ukrainian].
(1988). Weather forecast from the program “Vremya” (“Time”) on December 15, 1988. Retrieved from: https://youtube.com/watch?v=MEcILsc0t-M&si=JijonefVn5ccsjDe.
(2015). Irina Khakamada about Ukraine. Euromaidan – 2015. Retrieved from: https://youtube.com/watch?v=-XR-Crm6riY&si=14ijEA9M76pUoZCc.
(1991). Shchedryi Vechir, Dobryi Vechir. Cherkasy Region, 8, 8 [in Ukrainian].
Khudan, M. (1990). “Let’s Give Republic Novorossiya!”. Literaturna Ukraina, 35, 4 [in Ukrainian].
(2010). Moscow expressed “phooey” on awarding Bandera the title of Hero. Retrieved from: http://www.svoboda.fm/politics/ukraine/203102.html [in Ukrainian].
(2009). Yanukovych feels confident in Western Ukraine. Retrieved from: https://zaxid.net/yanukovich_vpevneno_pochuvayetsya_u_zahidniy_ukrayini_n1091283 [in Ukrainian].
(2012). Azarov called the Ukrainian language “Little Russian”. URL: https://www.volynpost.com/news/6089-azarov-nazvav-ukrainsku-movu-malorosijskoyu [in Ukrainian].